Євгенія Гаттілузіо
Євгенія (Ірина) Гаттілузіо (д/н — 1 червня 1440) — візантійська імператриця.
| Євгенія Гаттілузіо | |
|---|---|
| Псевдо | Ірина |
| Народилася |
невідомо Мітіліні |
| Померла |
1 червня 1440 Лемнос |
| Поховання | церква Пантократора (Константинополь) |
| Країна |
|
| Національність | італійка |
| Діяльність | суверен |
| Титул | імператрция |
| Посада | Візантійський імператор |
| Конфесія |
католицтво православ'я |
| Рід | Гаттілузіо |
| Батько | Франческо II Гаттілузіо |
| Брати, сестри | Jacopo Gattilusiod, Palamede, Lord of Ainosd, Dorino I Gattilusiod і Helena Gattilusiod |
| У шлюбі з | Іоанн VII Палеолог |
| Діти | 1 син |
Життєпис
Походила з і знатного генуезького роду Гаттілузіо. Донька Франческо II Гаттілузіо, сеньйора Лесбоса, онука по материнській лінії візантійського імператора Андроніка III. Про матір і дату народження нічого невідомо. Отримала ім'я Євгенія.
Близько 1397 року стає дружиною Іоанна Палеолога, володаря Селімбрії. Тоді ж приймає православ'я та змінює своє ім'я на «Ірину». У 1399 році чоловік вдруге здобуває імператорський трон як Іоанн VII. Водночас Ірина-Євгенія отримує титул імператриці.
У 1403 році Іоанна VII брат Мануїл II виганяє з Константинополя, але той зберігає титул співімператора й отримує резиденцію у Фессалоніках (також у володіннях опинився острів Лемнос). Разом з чоловіком оселяється Ірина. В подальшому стосунки подружжя з Мануїлом II покращуються. У 1408 році після смерті чоловіка Ірина стає черницею та переселяється на о. Лемнос. Померла у 1404 році. Похована в церкві Пантократора у Константинополі.
Джерела
- Miller, «The Gattilusj of Lesbos (1355—1462)», Byzantinische Zeitschrift 22 (1913), p. 414
- Marios Philippides, The Fall of the Byzantine Empire: A Chronicle by George Sphrantzes, 1401—1477 (Amherst: University of Massachusetts, 1980), p. 52
- Gattilusio family[недоступне посилання з червня 2019]