Євфимій Великий

Святий Євти́мій Великий (грец. Εὐθύμιος ὁ Μέϒας, святий Євтимій, Евтимій Благодушний, Евфимій-схимник; бл. 377 — 20 січня 473, пустеля Зіф (≈ 95 років)) — християнський святий, настоятель монастиря в Святій Землі (Ізраїлі). Пам'ять — 2 лютого.

Євфимій Великий
Народився 377[1][2][3]
Малатья, Туреччина
Помер 20 січня 473
Єрусалим, Візантійська імперія
Країна  Візантійська імперія
Діяльність клірик
Вчителі Otreius of Melitened
Знання мов давньогрецька
Посада абат

Життєпис

Євтимій Великий народився 378 року у вірменському місті Мелітині, де він пізніше був священиком і завідателем монастирів. Згодом Євтимій потайки вирушив до Святої Землі і замешкав в келії біля Єрусалима. Проживши п'ять років, він віддалився вглиб пустелі.

Євтимій Великий

Згодом біля його печери почали поселятися побожні пустельники. Так постав монастир, настоятелем якого Євтимій призначив побратима Феоктиста, а сам почав вести в пустелі Рува над Мертвим морем самітне і дуже строге життя. Завдяки його чуду зцілення сина арабського князя багато арабів навернулися до Христової віри. Представники Євтимія брали участь у Вселенських Соборах в Ефесі 431 року та Халкідоні 451 року. Помер Євфимій 473 року, провівши 68 літ у пустелі.

Примітки
  1. Encyclopædia Britannica
  2. Dictionnaire de spiritualité. Ascétique et mystique — 60000 с. — ISSN 0336-8106
  3. opac.vatlib.it
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.