Єкулса-а-Ф'єтлум
| Єкулса-а-Ф'єтлум | |
|---|---|
![]() | |
| 64°39′52″ пн. ш. 16°51′17″ зх. д. | |
| Витік | льодовик Ватнайокутль |
| • координати | 64°39′52″ пн. ш. 16°51′17″ зх. д. |
| Гирло | Гренландське море |
| • координати | 66°08′50″ пн. ш. 16°42′50″ зх. д. |
| Країни: | Ісландія |
| Довжина | 206 км |
| Площа басейну: | 7 380 км² |
| Середньорічний стік | 183 м³/с |
| Притоки: | Kreppad |
| Ідентифікатори і посилання | |
| |
| | |
Єкулса-а-Ф'єтлум (ісл. Jökulsá á Fjöllum) — друга за довжиною річка Ісландії (206 км). Вона бере виток з льодовика Ватнайокутль та впадає в Гренландське море. На річці розташовані водоспади Селфосс, Деттіфосс та Хафрагілфосс, другий з яких є найпотужнішим водоспадом Європи. Єкулса-а-Ф'єтлум тече через каньйон в національному парку Єкулсаурґлювур, який був утворений виверженням вулкану, розташованого безпосередньо під річкою. Виверження, яке відбулося бл. 8 000 років тому, спричинило вибуж гір довкола та наступну зміну русла річки. Ущелина Аусбірґі сформована річкою в формі підкови.
Найвідоміші єкуллойпи (ісл. Jökulhlaup) (льодовикові потопи) в Ісландії відбувались вздовж течії Єкулса-а-Ф'єтлум між 7 100 та 2 000 років тому.[1] Найімовірнішою причиною цих потопів є виверження вулкану Бардарбунґа у пізньому голоцені. Піковий потік води того потопу оцінюється в 900 000 м³/с (для порівняння Амазонкою має середній стік 209 000 м³/с).
Річка розташована на північному сході Ісландії та формує східну межу великого лавового поля Одадахраун (ісл. Ódáðahraun). Її басейн є найбільшим в Ісландії — 7 380 км².
Станом на 07 вересня 2014 року лава з виверження вулкану Бардарбунґа дісталась до берега річки.
Див. також
Примітки
- Реконструкція найбільшого єкуллойпу голоцену на Єкулса-а-Ф'єтлум, північно-східна Ісландія(англ.)[недоступне посилання з серпня 2019]

