Єлизавета Євфимія Вишнивецька-Радзивілл
| Єлизавета Євфимія Радзивілл | |
|---|---|
._%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B6%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%B0_%D0%AF%D1%9E%D1%85%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%96%D0%BB_(%D0%92%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8F%D0%B2%D0%B5%D1%86%D0%BA%D0%B0%D1%8F)_(V._%C5%9Alandzinski%252C_1884).jpg.webp) | |
| Ім'я при народженні | Гальшка Єфімія Вишневецька |
| Народилася |
1569 Вишневець |
| Померла |
9 листопада 1596 Біла Підляська / Несвіж |
| Поховання | Костел Божого тіла (Несвіж) |
| Країна |
 Річ Посполита |
| Діяльність | меценатка |
| Відома завдяки | «Несвизька цариця Савська» |
| Титул | княгиня |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Вишневецькі |
| Батько | Андрій Вишневецький |
| Мати | Еуфімія Вержбицька |
| Брати, сестри | Сапєга Ганна Андріївна, Ізабела Олександра Вишневецька і Софія Анна Вишневецька |
| У шлюбі з | Миколай Кшиштоф Радзивілл «Сирітка» |
| Діти | 6 синів, 3 доньки |
Єлизавета Євфимія Радзивілл, уроджена Вишневецька (1569 — 9 листопада 1596) — представниця українського магнатського та князівського роду, відома меценатка.
Життєпис
Походила з впливового роду князів Вишневецьких: донька Андрія Вишневецького — воєводи брацлавського та волинського. Отримала гарну домашню освіту.
У 15 літ, тобто у 1584 році, втратила батька. Від нього у спадок отримала містечко і маєток Деревне у Мінському повіті з фільварками (належали Хотово, Деражня, Острове), маєток Потеки у Новогрудському повіті, маєток Жодзіський з фільварками в Ошмянському повіті. За рішенням матері 24 листопада 1584 року вийшла заміж за князя Миколу Христофора «Сирітку» Радзивілла. Водночас з вінчанням у Вишневці Єлизавета перейшла у католицтво. Після цього переїздить до Несвіжа — маєтку чоловіка. Шлюб був досить вдалим — Єлизавета стала не тільки коханою, але й порадницею М. Радзивілла.
Завдяки батьківському спадку вона розгорнула значну меценатську діяльність, підтримуючи будівництво костелів, церков, діяльність шкіл, видання книг. Сформувала у Несвіжі культурницький гурток. Її діяльність була спрямованою на підтримку католицької церкви. За розум і чарівність Єлизавету Радзивілл прозвали «Несвізькою царицею Савською». У 1590—1595 роках у Несвіжі на її власні кошти було споруджено перший у Великому князівстві Литовському монастир бенедиктинок з витонченою брамною вежею. Тут вона була похована разом з двома своїми доньками — Христиною і Катериною (згодом їх прах було перенесено до крипти єзуїтського костелу).
В заповіті призначила бернардинцям 1200 кіп литовських грошів для будівництва костелу та кляштору в Несвіжі.[1] Сприяла будівництву костелу в Деревному.
Померла Єлизавета Евфимія у Білій Підляській чи Несвіжі 9 листопада 1596 року. Була похована в усипальниці костелу єзуїтів Несвіжа 10 грудня 1596.
Родина
Чоловік — Миколай Кшиштоф Радзивілл (Сирітка) (1549—1616). Діти:
- Микола, помер у дитинстві
- Єлизавета (1585—1618)
- Іван-Юрій (Ян-Юрій) (1588—1625)
- Альберт (Ольбрахт) Владислав (1589—1636)
- Криштоф Микола (1590—1607)
- Сиґізмунд Карл (1591—1642)
- Катерина (1593—1600)
- Христина (1593—1599)
- Олександр Людовик (1594—1654)
Примітки
- Lulewicz H. Radziwiłł Mikołaj zwany Czarnym h. Trąby (1515—1565)… S. 358
Джерела
- Lulewicz H. Radziwiłł Mikołaj zwany Czarnym h. Trąby (1515—1565) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — Tom XXX/2, zeszyt 125. — S. 349—361. (пол.)
- (рос.)