Іванов Володимир Миколайович
Володимир Миколайович Іванов (рос. Владимир Николаевич Иванов; 9 липня 1924, Міас, Уральська область (РРФСР), СРСР — 25 січня 1995, Москва, Росія) — радянський актор театру та кіно. Лауреат Сталінської премії першого ступеня (1949).
| Іванов Володимир Миколайович | ||||
|---|---|---|---|---|
![]() Зображення | ||||
| Ім'я при народженні | рос. Иванов Владимир Николаевич | |||
| Народився |
9 липня 1924 Міас | |||
| Помер |
24 січня 1995 (70 років) Москва, Росія | |||
| Поховання | Міусський цвинтар | |||
| Громадянство |
| |||
| Діяльність | актор | |||
| Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії | |||
| IMDb | nm0412097 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
| ||||
Біографічні відомості
Батько — професійний співак і піаніст — загинув на фронті наприкінці 1941 року під Москвою.
До 1942 року Володимир працював слюсарем із ремонту рельсових кранів у мартенівському цеху метарургійного заводу в місті Сєров.
Учасник Великої Вітчизняної війни.
Лауреат Сталінської премії за роль Олега Кошового у фільмі «Молода гвардія».
2005 року в журналі «Урал» (№ 5) посмертно надруковано спогади актора «Все — про „Молоду гвардію“».
Фільмографія

Дебют у кіно — роль Олега Кошового (2-й ліворуч) у фільмі «Молода гвардія» (1948)
- «Молода гвардія» (1948, Олег Кошовий)
- «Земля і люди» (1955, Альоша)
- «300 років тому…» (1956, Олексій Михайлович, цар Московський; Кіностудія імені Олександра Довженка)
- «Щастя треба берегти» (1958, Вася, гармоніст)
- «Нові пригоди Кота в чоботях» (1958, епізод)
- «Чорноморочка» (1959, Василь; Одеська кіностудія)
- «Спрага» (1959, Твердохлебов; Одеська кіностудія)
- «Доля людини» (1959, заспівувач, в'язень концтабору)
- «Людина змінює шкіру» (1959, Птіцин)
- «Біля крутого яру» (1961, Корній Петрович)
- «Далекий марш» (1978, короткометражний; білий офіцер)
Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.
