Іванівський район (Берестейська область)
Іванівський район[2] (Івановський район, біл. Іванаўскі раён) — адміністративно-територіальна одиниця у складі Берестейської області Білорусі[1][2]. Адміністративний центр — місто Іванове[2]. Район повністю належить до української етнічної території та є частиною Берестейщини[3].
| Іванівський район | ||||
|---|---|---|---|---|
| Іванаўскі раён | ||||
| ||||
![]() | ||||
| Район на мапі області | ||||
| Основні дані | ||||
| Країна: | ||||
| Область: | Берестейська область | |||
| Населення: | 43 586 (2009[1]) | |||
| Площа: | 1547 км² | |||
| Населені пункти та ради | ||||
| Районний центр: | Іванове | |||
| Районна влада | ||||
| Вебсторінка: | www.ivanovo.brest-region.by | |||
| Мапа | ||||
![]() | ||||
Географі
Розташоване в центрі Загороддя[2]. 57 % площі району займають сіьльгосподарські угіддя, 29 % — ліси[2].
| Березівський район | Івацевицький район | Пінський район |
| Дорогичинський район | ![]() |
Пінський район |
Історія
У 1940—1954 роках входив до Пинської області, після — до Берестейської[2]. Під час Другої світової війни та післявоєнної української збройної боротьби проти радянського режиму район належав до Пінського надрайону («Степ») Берестейського окружного проводу ОУН[4]. До 1952 року на території району діяло українське збройне підпілля[2]. У березні 1952 року на Одрижинських хуторах в Іванівському районі відбувся останній бій УПА на Берестейщині між повстанською групою І. Сікори та підрозділом КДБ, внаслідок якого повстанці загинули[5].
Адміністративно-територіальний устрій
Адміністративно-територіальний устрій району[6]:
- Бродницька сільська рада
- село Бродниця
- село Євлаші
- село Завишшя
- село Кацьки
- село Оброво
- село Петровичі
- село Потаповичі
- село Риловичі
- село Сулови
- село Юхновичі
- село Яєчковичі
- село Якша
- Горбаська сільська рада
- село Вороцевичі
- село Глинна
- село Горбаха
- село Журавок
- село Завоятин
- село Климентиново
- село Овзичі
- село Снітово
- село Трудова
- Лясковицька сільська рада
- село Борова
- село Верхустя
- село Горовата
- село Дружиловичі
- село Замошшя
- село Калили
- село Лясковичі
- село Ляховичі
- село Новолучки
- село Огово
- село Триліски
- село Щекоцьк
- Молодівська сільська рада
- Мотольська сільська рада
- село Мотоль
- село Тишковичі
- Мохрівська сільська рада
- село Вулька
- село Колено
- село Красне
- село Мохро
- село Хомичево
- Одрижинська сільська рада
- село Баландичі
- село Вивнево
- село Власовці
- село Залядиння
- село Корсинь
- село Одрижин
- село Опадище
- село Подище
- село Смольники
- село Стромець
- Опільська сільська рада
- Рудська сільська рада
- Сочивковська сільська рада
- село Березляни
- село Кліщі
- село Кривиця
- село Куляки
- село Нові Кленки
- село Сочивки
- село Староселля
- село Старі Кленки
- село Стрельно
- село Сичево
Колишні сільські ради:
- Достоївська сільська рада (ліквідована 26 червня 2013 року[7])
- Дружиловицька сільська рада (ліквідована 26 червня 2013 року[7])
- Критишинська сільська рада (ліквідована 26 червня 2013 року[7])
- Псищівська сільська рада (ліквідована 26 червня 2013 року[7])
- Снітівська сільська рада (ліквідована 26 червня 2013 року[7])
Населення
За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення району становило 43 586 осіб[6].
Національність
Розподіл населення за рідною національністю за даними перепису 2009 року[1]:
| Національність | Осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| білоруси | 41635 | 95,52 % |
| українці | 949 | 2,18 % |
| росіяни | 783 | 1,80 % |
| поляки | 50 | 0,11 % |
| цигани | 48 | 0,11 % |
| національність не вказана | 40 | 0,09 % |
| молдовани | 13 | 0,03 % |
| вірмени | 10 | 0,02 % |
| татари | 7 | 0,02 % |
| латиші | 6 | 0,01 % |
| азербайджанці | 5 | 0,01 % |
| литовці | 4 | 0,01 % |
| узбеки | 4 | 0,01 % |
| марійці | 4 | 0,01 % |
| національність не повідомлена | 4 | 0,01 % |
| казахи | 3 | 0,01 % |
| євреї | 2 | 0,00 % |
| грузини | 2 | 0,00 % |
| чуваші | 2 | 0,00 % |
| мордва | 2 | 0,00 % |
| корейці | 2 | 0,00 % |
| турки | 2 | 0,00 % |
| дві та більше національності | 2 | 0,00 % |
| китайці | 1 | 0,00 % |
| араби | 1 | 0,00 % |
| греки | 1 | 0,00 % |
| карели | 1 | 0,00 % |
| фіни | 1 | 0,00 % |
| кабардинці | 1 | 0,00 % |
| інша національність | 1 | 0,00 % |
| Разом | 43586 | 100 % |
Примітки
- Ethnic composition of Belarus 2009. pop-stat.mashke.org. Процитовано 22 грудня 2019. (англ.)
- Леонюк В. Іванівський район // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 140. — ISBN 966-95063-0-1.
- Леонюк, 1996, с. 55.
- Володимир Сергійчук (17/2008). Розвиток українського визвольного руху на Берестейщині в роки Другої світової війни як вияв національного відродження. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність (укр.): 385.
- Леонюк, 1996, с. 30.
- Belarus. pop-stat.mashke.org. Процитовано 22 грудня 2019. (англ.)
- Об изменениях в административно-территориальном устройстве Ивановского района Брестской области. pravo.by.
Джерела
- Леонюк В. Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — 360 с. — ISBN 966-95063-0-1.



