Івонка Сурвіла
Іво́нка Сурвіла (дівоче прізвище Шиманець, біл. Івонка Сурвіла (Шыманец); *11 квітня 1936, Столбці) — діячка білоруської еміграції, чинна голова Ради БНР у вигнанні (з 1997 року).
| Івонка Сурвіла | |
|---|---|
| біл. Івонка Сурвілла | |
![]() | |
| Ім'я при народженні | пол. Iwonka Szymaniec |
| Народилася |
11 квітня 1936 (85 років) Стовбці, Польська Республіка |
| Країна |
|
| Місце проживання |
Оттава Мадрид Париж Данія Білорусь |
| Діяльність | політична діячка, художниця, філологиня |
| Alma mater | Faculty of Arts of Parisd і Національна вища школа красних мистецтв |
| Знання мов | англійська, французька, білоруська, польська, іспанська і данська |
| Заклад | Institut français de Madridd і Health Canadad |
| Батько | Uladzimir Shymanietsd |
| У шлюбі з | Янка Сурвілаd |
| Діти | Поліна Сурвілаd |
| Нагороди |
|
| Сайт | radabnr.org/starsynia/ |
Життєпис
Народилася в Столбцях (сучасна Білорусь), її батько — Володимир Шиманець (Уладзімер Шыманец) — був міністром фінансів у Раді БНР у вигнанні під керівництвом Васіля Захаркі.
У 1944 році сім'я виїхала в еміграцію, спочатку — у ФРН, згодом у Данію, Францію і Іспанію. Закінчила Мистецьку школу в Парижі, а згодом, у 1959 році, — мовознавче відділення Сорбонського університету.
З 1969 року й понині мешкає в Канаді.
У 1958–1965 роках працювала в білоруській редакції Іспанського національного радіо.
У 1969-1997 роках була англо-французьким перекладачем у Федеральному уряді Канади.
У 1989 році організувала Канадський Фонд допомоги жертвам Чорнобиля в Білорусі, залишаючись його керівником аж до обрання на посаду Голови Ради БНР.
З 1997 року голова Ради БНР.
У книзі «Дорога» (2018) Івонка Сурвіла розповідає історію свого життя та відповідає на запитання щодо 100-річчя проголошення БНР.
Займалася живописом, брала участь у мистецьких виставках. Дочка ― Павліна Сурвіла ― етномузиколог та художниця.
Знання мов
Є поліглотом. Знає білоруську, французьку, іспанську, англійську, німецьку, данську, латинську, норвезьку, польську мови.
