Ілопрост
Ілопрост (INN: Iloprost) — синтетичний аналог простацикліну I2, взаємодіє з простагландиновими рецепторами PTGER1, PTGER2, PTGER3, PTGER4.
![]() | |
|---|---|
Ілопрост
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| (E)-(3aS,4R,5R,6aS)-hexahydro-5-hydroxy-4-
[(E)-(3S,4RS)-3-hydroxy-4-methyl-1-octen-6-ynyl]- Δ2(1H),Δ-pentalenevaleric acid | |
| Класифікація | |
| ATC-код | B01 |
| PubChem | |
| CAS | |
| DrugBank | |
| Хімічна структура | |
| Формула | C22H32O4 |
| Мол. маса | 360,49 г/моль |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | досі невідома |
| Метаболізм | |
| Період напіввиведення | |
| Екскреція | |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | ІЛОМЕДИН, Шерінг АГ, Німеччина та БерліМед СА, Іспанія UA/3658/01/01 27.09.2005-27.09.2010 |
Інгаляційний Ілопрост
Має вазодилатуючу та антипроліферативну дію. Викликає внутрішньоклітинне підвищення цАМФ, призводячи тим самим до зниження легеневого судинного опору за рахунок вазодилатації, та зниження проліферації гладких м'язових клітин легеневих судин. Є потужним інгібітором тромбоксану, за рахунок чого зменшує його вазоконстриктивну, мітогенну та прокоагулянтну активність. На практиці простацикліни не мають достовірно успішного результату в лікуванні ЛГ, пов'язаної із захворюваннями лівих відділів серця. Дещо кращі результати в лікуванні ЛГ має інгаляційний Ілопрост.
