Ільда Бернард
Ільда Бернард (ісп. Hilda Bernard; нар. 29 жовтня 1920, Пуерто-Десеадо, Санта-Крус) — аргентинська акторка театру, кіно та телебачення.
| Ільда Бернард | ||||
|---|---|---|---|---|
| ісп. Hilda Sarah Bernard | ||||
![]() | ||||
| Народилася |
29 жовтня 1920[1] (101 рік) Пуерто-Десеадоd, Санта-Крус, Аргентина[1] | |||
| Громадянство |
| |||
| Діяльність | акторка | |||
| Роки діяльності | з 1941 — тепер. час | |||
| IMDb | nm0076241 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
Martín Fierro Awardsd | ||||
|
| ||||
Життєпис
Ільда Сара Бернард народилася 29 жовтня 1920 року в місті Пуерто-Десеадо, провінція Санта-Крус, в родині батька-англійця і матері-австрійки, де окрім неї були дочка Ракель і син Хорхе, професійний гравець в регбі. Покинувши школу, вступила до Національної консерваторії драматичного мистецтва. Багато працювала у театрі та на радіо. У 1952 році дебютувала в кіно, зігравши головну роль у фільмі «Погані люди». Також успішною була її кар'єра на телебаченні. У 1992 році отримала премію Мартін Ф'єрро у категорії найкраща акторка другого плану за роль Лукресії Корнехо Мехія у теленовелі «Антонелла» з Андреа дель Боко. Зіграла у популярних серіалах «Марія» з Гресією Кольменарес, «Селеста», «Буремний шлях»,: «Флорісьєнта» та інш. 2014 року отримала звання Почесної громадянки Буенос-Айреса. У 2015 році нагороджена почесною премією Мартін Ф'єрро за кар'єрні досягнення.
Акторка двічі виходила заміж: її першим чоловіком був Орасіо Селада, радіопродюсер, другим — Хорхе Гонсальвес, режисер, драматург та продюсер, шлюб з яким протривав до його смерті у 1983 році. Її єдина дитина — дочка Патрисія, народилась 1951 року[2].
У 99-річному віці була інфікована коронавірусним захворюванням COVID-19, після якого змогла повністю одужати[3].
Вибрана фільмографія
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1952 | ф | Погані люди | Mala gente | Кармен |
| 1956 | ф | Загадка жінки | Enigma de mujer | Сесілія Росалес |
| 1969 | с | Італійка збирається заміж | Muchacha italiana viene a casarse | Фанні |
| 1981 | с | Моя Лаура | Laura mia | Ельза |
| 1984 | с | Бідна Клара | Pobre Clara | Мерседес Ескобар |
| 1985 | с | Марія | María | Амелія Ароча |
| 1988 | с | Пристрасті | Pasiones | Фелісіана |
| 1991 | с | Селеста | Celeste | Аманда Садовська |
| 1991 | с | Мануела | Manuela | мадам Герреро |
| 1992 | с | Антонелла | Antonella | Лукресія Корнехо Мехія |
| 1993 | с | Селеста, завжди Селеста | Celeste siempre Celeste | Аманда Садовська |
| 1995—1997 | с | Дітвора | Chiquititas | Кармен Моран |
| 1999 | с | Провінціалка | Cabecita | Ньята |
| 2002—2003 | с | Буремний шлях | Rebelde Way | Ільда Акоста, вчителька історії |
| 2004 | с | Флорісьєнта | Floricienta | Нільда Сантільян |
| 2004 | ф | Тінь Дженніфер | La sombra de Jennifer | тітка Емма |
Нагороди
Мартін Ф'єрро
- 1992 — Найкраща акторка другого плану (Антонелла).
- 2015 — Почесний приз за кар'єрні досягнення.
Премія Марії Герреро
- 2010 — Почесний приз за кар'єрні досягнення.
Премія Eter (радіо)
- 2010 — Почесний приз за кар'єрні досягнення.
Примітки
Посилання
- Ільда Бернард на сайті IMDb (англ.)
