Ільїнське (Зеленодольский район)

Ільї́нське (рос. Ильинское), застаріле Ошланде́р (марій. Ошландер), Уразли́ (тат. Уразлы), Ура́зліно (рос. Уразлино)[1]  — село в Зеленодольському районі Республіки Татарстан (Росія). Підпорядковане Айшинському сільському поселенню.

село Ільїнське
тат. Ильински, рос. Ильинское
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Татарстан
Муніципальний район	Зеленодольський район
Поселення	Айшинське сільське поселення
Код ЗКАТУ:	92228000003
Код ЗКТМО:	92628404106
Основні дані
Час заснування	друга половина XVII століття
Населення	91[1]
Поштові індекси	422522
Телефонний код	+7 84371
Географічні координати:	55°52′55″ пн. ш. 48°40′22″ сх. д.
Часовий пояс	+3
Найближча залізнична станція	Атлашкіно
Відстань
До залізничної станції:	4 км
До центру муніципального району/міського округу (км):
- фізична:  - залізницею:  - автошляхами:	А295
Мапа
Ільїнське

Ільїнське розташоване за 12 км на схід від міста Зеленодольськ[1] та в 30 км на північний захід від Казані. Найближчий населений пункт — село Айша, розташоване за 2 км на південний захід. З півночі до Ільїнського прилягає південний берег однойменного озера, з нього витікає річка Сумка, яка огинає село з заходу. Крім того, з заходу і півдня село огинає автомагістраль Казань — Нижній Новгород (А295, за 0,5—1 км від околиць), на сході село межує із кордоном Раїфської ділянки Волзько-Камського заповідника.

Реліктове болото на дні Ільїнської балки.

За Всеросійським переписом 2002 року в цьому населеному пункті проживала 91 особа, переважно росіяни[1]. Мешканці Ільїнського займаються землеробством і скотарством. Село відоме визначними об'єктами: пам'яткою архітектури XIX століття — храмом пророка Іллі та пам'яткою природи «Ільїнська балка», що являє собою сфагнове болото із незвичними для Татарстану північними видами рослин[2].

Історія

Ільїнське засноване в другій половині XVII століття як вотчина розташованого неподалік Раїфського Богородицького монастиря. Спочатку його населяли винятково марійці, які називали село Ошландер, а місцеві татари зазначали його як Уразли. В російських документах остання назва перетворилась на Уразліно. Марійське поселення входило до складу Великопаратської сотні. 1764 року його мешканці були переведені до розряду економічних селян, а пізніше стали державними селянами. Їхніми заняттями були землеробство, скотарство, рибальство, бджільництво, ковальство, столярство, ткацтво, виробництво деревного вугілля[1].

У 1816—1827 роках в селі збудували православну Ільїнську церкву, від якої і походить його сучасна назва. 1875 року тут відкрили земську школу. В цей період земельний наділ усієї ільїнської громади налічував 1116,7 десятин, у селі працювали два вітряки та п'ять крамниць, що торгували дрібним крамом. З другої половини XIX століття і до 1920 року село було центром Ільїнської волості Казанського уїзду Казанської губернії. З приходом радянської влади воно зазнало неодноразових змін адміністративного підпорядкування: з 1920 року входило до Арського кантону Татарської АРСР, з 14 лютого 1927 року — до Казанського району, з 4 серпня 1938 року — до Юдинського району. З 16 липня 1958 року і дотепер село знаходиться у складі Зеленодольского району[1].

Зміни населення
Рік	Населення
1782	72
1859	384
1897	546
1908	572
1920	680
1926	767
1938	573
1949	700
1958	435
1970	308
1979	292
1989	145
2002	91
У 1782 році враховані тільки чоловіки. Джерело:[1]

Джерела

1. Ильинское (село в Зеленодольском р-не) // Татарская энциклопедия: в 6 т. / гл. ред. М. Х. Хасанов. — Казань: Институт Татарской энциклопедии АН РТ, 2005. — Т. 2. (рос.)
2. Ильинская балка. ООПТ России. Процитовано 18 квітня 2019.(рос.)