Імператриця Мейсьо

Імператриця Мейсьо́ (яп. 明正天皇, めいしょうてんのう, мейсьо тенно; 9 січня 1624 — 4 грудня 1696) — 109-й Імператор Японії, синтоїстське божество, сьома жінка на Імператорському престолі Японії. Роки правління: 22 грудня 1629 — 14 листопада 1643[1].

Імператриця Мейсьо
яп. 明正天皇
Народилася 9 січня 1624(1624-01-09)
Кіото, Японія
Померла 4 грудня 1696(1696-12-04) (72 роки)
Кіото, Японія
Країна Японія
Діяльність політична діячка, монарх, аристократка
Знання мов японська
Суспільний стан royaltyd
Титул Імператриця Японії і Naishinnōd
Посада імператор Японії і Імператриця Японії
Конфесія буддизм
Рід Імператорський дім Японії
Батько Імператор Ґо-Мідзуноо
Мати Tokugawa Masakod
Брати, сестри Onna Ni no miyad, Tsuneko-naishinnōd, Принцеса Бунсацу, Bunchi-joōd, Akiko-naishinnōd, Richū-joōd, Sōchō-joōd, Yoshiko-naishinnōd, Принцеса Нії, Teruko-naishinnōd, Yasuhito, Prince Hachijōd, Gyōjo-hosshinnōd, Shuchō-hosshinnōd, Sukehito-shinnōd, Імператор Рейґен, Імператор Ґо-Комьо, Імператор Ґо-Сай, Kamo-no-miyad і Принц Сьодзьо

Біографія

Імператриця Мейсьо народилася 9 січня 1624 року. Вона була другою донькою Імператора Ґо-Мідзуноо. Матір'ю дівчинки була Токуґава Кадзуко, донька 2-го сьоґуна Токуґави Хідетади. Новонародженій дали ім'я Окіко та титул принцеса Оннаїті[2].

1629 року, через конфлікт Імператорського двору із сьоґунатом Токуґава, що виражався у інциденті з пурпурними рясами та постійному порушенні палацового етикету з боку пані Касуґа, годувальниці 3-го сьоґуна Токуґави Ієміцу, Імператор Ґо-Мідзуноо демонстративно полишив престол під приводом хвороби. Оскільки його перші сини рано померли, він передав трон 6-річній принцесі Окіко, яка прийняла ім'я Імператора Мейсьо. Востаннє особа жіночої статі займала японський престол близько 900 років тому[2].

1630 року Імператриця Мейсьо пройшла церемонію інтронізації. Через неповноліття державними справами залишався її батько, що прийняв титул Верховного Імператора[2]. Він забороняв їй одружуватися, плануючи витравити потомство роду Токуґави з Імператорського роду[2].

1643 року, у 21-річному віці Імператриця Мейсьо передала трон своєму молодшому братові Цуґухіто, що прийняв ім'я Імператора Ґо-Комьо. Відставна правителька отримала титул Верховного Імператора, а згодом постриглася в монахині.

14 листопада 1643 року Імператриця Мейсьо померла у 74-річному віці. Її поховали в гробниці Цукінова[3], на території монастиря Сенрюдзі в районі Хіґасіяма, в Кіото[2][4].

Генеалогічне дерево
 
(107) Ґо-Йодзей
 
(108) Ґо-Мідзуноо
 
(109) Мейсьо
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Нобухіро
 
 
(110) Ґо-Комьо
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йосіхіто
 
 
(111) Ґо-Сай
 
Юкіхіто
 
Тадахіто
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Акійосі
 
 
(112) Рейґен
 
(113) Хіґасіяма
 
(114) Накамікадо
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йоріхіто
 
 
Наохіто
 
 
 
 
 
 
 
 
Йосіко
 

Примітки
  1. Усі дати подані за європейським календарем.
  2. Імператор Мейсьо // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
  3. 月輪陵, つきのわのみささぎ, цукі но ва но місасаґі.
  4. Гробниця Цукінова // Офіційна сторінка Управління Імператорського двору Японії

Джерела та література

Імператриця Мейсьо // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

  • (яп.) 『新編　日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058.
  • (яп.) 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Історія Імператорів
  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.