Іркут
Ірку́т (бур. Эрхүү мγрэн) — річка на південному сході Російської Федерації (в Бурятії та Іркутській області), ліва притока Ангари. Довжина складає 488 км, площа водозбірного басейну — 15 780 км².
| Іркут | |
|---|---|
 | |
| 51°49′02″ пн. ш. 103°20′22″ сх. д. | |
| Витік | Саяни |
| • координати | 51°57′16″ пн. ш. 100°57′32″ сх. д. |
| Гирло | Ангара |
| • координати | 52°17′50″ пн. ш. 104°16′31″ сх. д. |
| Басейн | басейн Єнісеюd |
| Країни: | Росія |
| Регіон | Росія[1] |
| Довжина | 488 км |
| Площа басейну: | 15 000 км² |
| Середньорічний стік | 140 кубічний метр за секунду |
| Притоки: | Тункаd, Зун-Муренd, Кая, Олхаd, Мала Бистраd, Велика Бистраd і Іхе-Угґуньd |
| Ідентифікатори і посилання | |
| код ДВР Росії | 16010100212116200000202 |
| GeoNames | 2023470 |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Найбільша притока Ангари, в яку впадає в центральній частині міста Іркутська. Сплавна ріка. Розвинений водний туризм.
Від назви річки утворена назва великого сибірського міста — Іркутськ: на місті впадіння Іркута в річку Ангару 1661 року побудований козацький острог (історична основа сучасного обласного центру).
Іркут бере початок в Озері Ільчір у Східному Саяні на висоті 1875 м над рівнем моря. Власне Іркут — результат злиття Чорного Іркуту з Середнім і Білим Іркутом. У верхів’ях тече на південний захід, потім круто повертає на схід, де, в Тункинській улоговині, приймає основні притоки: Ухе-Ухгунь, Великий Зангісан, Тунку, Зун-Мурен, Велику Бистру та інші.
Живлення — за рахунок таїння високогірних снігів та дощів. Середній річний стік води (в гирлі річки) — 140 м³/с. Кригостав триває з кінця жовтня до кінця квітня – початку травня (150—180 днів).
Найбільші населені пункти на річці: Монди, Мойготи, Туран, Гужири, Тори, Далахай, Шулута, Тібельті, Шаманка, Моти, Введенщина, Піонерськ, Баклаші, Смоленщина, Максимовщина, Іркутськ.
Примітки
- GEOnet Names Server — 2018.