Ірпінська осушувально-зволожувальна система

Ірпінська осушувально-зволожувальна система — гідромеліоративна система в Київській області, споруджена в заплаві річки Ірпінь та її приток Бобриці, Унави та інших, для двостороннього регулювання водного режиму осушуваних земель загальною площею 8,2 тис. га, з яких 7,4 тис. га — під сільськогосподарськими угіддями. Збудована у 1947—54 роках, реконструйована в 1979—81 роках.

Ірпінська осушувально-зволожувальна система

Будівництво каналу, 1947 рік
Розташування
Країна  Україна
Регіон Київська область
Геологічні дані
Тип гідротехнічна споруда
Розміри
Площа поверхні 8200 га
Довжина 395 км
Вода
Басейн
↑ Водний басейн Басейн Ірпеня
Інше
Початок будівництва 1947
Кінець будівництва 1954

Система є комплексом гідротехнічних споруд, яка складається з двох водосховищ (Лісне та Корнинське), загальним об'ємом 17,5 млн м3, що акумулюють стік у верхів'ї Ірпеня; магістрального каналу (спрямлене річище Ірпеня), довжиною 131 км, з 13-ма автоматичними перегороджувальними спорудами; каналів осушувальної мережі, протяжністю 395 км, з 560-ма напівавтоматичними шлюзами-регуляторами.

Поверхня в межах системи рівнинна, ґрунти — болотні, дернові та дерново-підзолисті. На меліорованих угіддях вирощують овочі та кормові культури. Регулювання водного режиму в каналах і ґрунті відбувається шляхом інфільтрації води з відкритих каналів та підґрунтового зволоження через системи кротового та гончарного дренажів, на підвищених ділянках застосовують дощувальні машини.

Див. також

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.