Іскрівка (Полтавський район)

І́скрівка — село в Україні, у Чутівському районі Полтавської області. Населення становить 667 осіб. Орган місцевого самоврядування — Іскрівська сільська рада.

село Іскрівка
Країна  Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Полтавський район
Рада Іскрівська сільська рада
Облікова картка Іскрівка 
Основні дані
Населення 667
Поштовий індекс 38821
Телефонний код +380 5347
Географічні дані
Географічні координати 49°49′28″ пн. ш. 35°10′19″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 174 м
Найближча залізнична станція з.п. Іскрівка
Місцева влада
Адреса ради 38821, с.Іскрівка
Карта
Іскрівка
Іскрівка
Мапа

Географія

Село Іскрівка знаходиться за 4 км від правого берега річки Коломак, на відстані 1 км розташоване село Нагальне (Коломацький район). Через село протікає пересихаючий струмок із загатою. До села примикає великий лісовий масив (дуб). Поруч проходить залізнична лінія Полтава-Південна — Люботин, на якій розташований зупинний пункт Іскрівка.

Історія

У реєстрі Полтавського полку 1649 року другим за списком після полковника Мартина Пушкаря значиться Іван Іскренко (козак Іскра) [48]. У 1649 році Іван Іскренко був сотником Полтавської міської сотні. Батьком Івана був Гетьман Яків Іскра-Остряниця — один з керівників антипольського повстання 1637—1638 років. Після поразки повстання Яків Іскра-Остряниця перейшов на територію Московської держави, в землі Слобідської України, які не підлягали владі Речі Посполитої, і заснував козацьке місто Чугуїв. Він загинув у 1641 році. Після смерті батька Іван повернувся до Полтави і з дозволу польських властей оселився під містом. Біля річки Коломак він заснував слободу, яку назвали на його честь Іскрівкою[1]

За даними на 1859 рік у власницькому селі Полтавського повіту Полтавської губернії, мешкало 1386 осіб (643 чоловічої статі та 743 — жіночої), налічувалось 221 дворове господарство, існувала православна церква та 3 заводи, відбувалось 2 ярмарки на рік[2].

Під час Другої світової війни комуністична влада проводила репресії проти місцевого населення. Серед репресованих — Павленко Савелій Павлович (1906 р. н.). Він був заарештований 28 листопада 1941 р. і засуджений Військовим трибуналом 12-ї армії 27 січня 1942 р. за ст.ст. 16, 54-1, 54-11, 54-10 ч. 2 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 12 березня 1942 р. Реабілітований Військовим Судом Центрального регіону України 21 березня 1997 р.[3]

Економіка
  • «Філенківське», ПП.
  • «Іскра», кооператив.

Об'єкти соціальної сфери
  • Школа І-ІІ ст.

Посилання

Примітки
  1. Віктор Закалюжний. Козаки Полтавщини. Біографо-історичні нариси про козаків Полтавщини XVII—XX століть / Віктор Закалюжний. — Полтава: Оріяна, 2009. — 174 с.
  2. рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 133)
  3. Реабілітовані жертви комуністичного терору на Полтавщині. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 13 травня 2011.


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.