Абатське
Аба́тське (рос. Абатское) — село в Тюменській області Росії, адміністративний центр Абатського району, за 378 км на схід від Тюмені. Сільський голова — Куліков Євгеній Михайлович.
| село Абатське | |
|---|---|
| Абатское | |
| Країна |  Росія |
| Суб'єкт Російської Федерації |  Тюменська область |
| Муніципальний район | Абатський район |
| Поселення | Абатська сільрада |
| Код ЗКАТУ: | 71203802001 |
| Код ЗКТМО: | 71603402101 |
| Основні дані | |
| Час заснування | 1695 |
| Населення | 9 823 особи (2002) |
| Поштовий індекс | 627540 |
| Географічні координати: | 56°17′14″ пн. ш. 70°27′15″ сх. д. |
| Водойма | річка Ішим |
| Відстань | |
| До центру регіону (км): - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
378 |
| Влада | |
| Голова адміністрації | Куліков Є.М. |
| Мапа | |
  Абатське  Абатське | |
|
| |
|
| |
Село розташоване на лівому березі річки Ішим, притоці Іртиша (басейн річки Об), за 59 км на північний схід від залізничної станції Ішим.
Населення села становить 9 823 особи (2002; 9,5 тис. в 1996, 9,5 тис. в 1989).
Село засноване в 1680 році як російський форпост № 868 (Абатський острог) для спостереженням за рухом татар. З 1695 року — Абатська слобода, через яку проходив Сибірський тракт. З першої половини XVIII століття розвивається як велике торгове село Абатське, у якому щорічно проходило 2 ярмарки — Хрещенський та Петрівський. В травні 1890 року тут побував А. П.Чехов. З 26 вересня 1964 року по 23 січня 1991 року село мало статус селища міського типу Абатський, пізніше селища.
В селі працюють маслоробний та цегляний заводи, лісгосп, хутрлісгосп, газокомпресорна станція та інші підприємства. Через Абатське проходить нафтопровід Усть-Балик-Омськ.
Джерела
- Електронна енциклопедія від Master-Soft «Земля» 1996 року.