Абу Муслім
Абу Муслім (Абдаррахман ібн Муслім) (727—755) — вождь повстання, яке завалило халіфат Омейядів. Ще юнаком приєднався до прихильників Аббасидів, на той час претендентів на халіфський престол. Підняв у Мервській оазі повстання проти Омейядів (747), до участі в якому залучив незадоволених Омейядами іранських селян, деякі арабські племена, рабів-втікачів, а також іранських землевласників декханів. Поряд з шиїтами та хариджитами в повстанні брали участь хураміти — прихильники соціальної рівності та громадської власності на землю. Абу Муслім обіцяв селянам зниження податків та скасування примусових робіт. У 747 році до нього приєднався представник впливового північноіранського жрецького роду Халід ібн Бармак. В цьому ж році постанці захопили Мерв, в 748 Нішапур і Тус, в 749 розбили омейядські війська біля Нехавенда, на початку 750 отримали вирішальну перемогу на річці Великий Заб.
| Абу Муслім | |
|---|---|
| араб. أبو مسلم перс. بهزادان | |
![]() | |
| Народився |
не раніше 718 і не пізніше 719 Ісфаган, Омеядський халіфат або Мерв, Хорасан, Омеядський халіфат |
| Помер |
лютий 755 Al-Mada'ind, Аббасидський халіфат |
| Країна |
|
| Національність | перси |
| Діяльність | військовий керівник, Валі |
| Знання мов | перська |
| Учасник | Abbasid Revolutiond |
| Посада | візир і головнокомандувач |
| Конфесія | іслам |
| Родичі | Goudarzd і Bozorgmehrd |
Після утвердження халіфату Аббасидів (749—750) Абу Муслім залишився намісником Хорасану. Вбитий за наказом халіфа Мансура, який боявся великого впливу Абу Мусліма.
Див. також
Джерела
- Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961
