Абу Саєд Чоудхурі
Чоудхурі Абу Саєд (бенг. আবু সাঈদ চৌধুরী, 31 січня 1921 — 2 серпня 1987, Лондон) — політичний і державний діяч Бангладеш, президент Бангладеш у 1972–1973 роках.
| Абу Саєд Чоудхурі আবু সাঈদ চৌধুরী | |||
![]() | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 12 січня 1972 — 24 грудня 1973 року | |||
| Попередник: | Муджибур Рахман | ||
| Наступник: | Мухаммед Мохаммадулла | ||
| Народження: |
31 січня 1921 Округ Тангайл, Бенгалія, Британська Індія | ||
| Смерть: |
2 серпня 1987 (66 років) Лондон | ||
| Поховання: | Тангайл | ||
| Країна: | Британська Індія, Пакистан і Бангладеш | ||
| Релігія: | Іслам сунітського спрямування | ||
| Освіта: | Калькуттський університет і Presidency Universityd | ||
| Партія: | Авамі Ліг | ||
| Батько: | Абдул Хамід Чоудхурі | ||
| Нагороди: | |||
Біографія
Народився в родині заміндарів в окрузі Тангайл провінції Бенгалія у Британській Індії. Його батько Абдул Хамід Чоудхурі у подальшому став спікером провінційної Асамблеї Східного Пакистану.
Навчався у Калькутті й Лондоні, за освітою — юрист та історик. Активно брав участь у студентському русі.
У 1960—1961 роках був членом Конституційної комісії, 1961 року став членом Високого суду Дакки, з 1963 до 1968 року очолював Комісію з розвитку Бенгалії.
В листопаді 1969 року зайняв пост віце-канцлера (ректора) Даккського університету, однак 1971 року, будучи в Женеві пішов з цієї посади на знак протесту проти геноциду, вчиненого пакистанською армією у Східному Пакистані. Після проголошення незалежності Народної Республіки Бангладеш у березні 1971 року став її представником в Англії та главою місії Бангладеш при ООН.
У січні 1972 — грудні 1973 років — президент Народної Республіки Бангладеш. У грудні 1973 року вийшов у відставку та був призначений спеціальним представником уряду з питань зовнішньої політики. У серпні — листопаді 1975 року обіймав посаду міністра закордонних справ.
1978 року Чоудхурі став членом Підкомісії ООН з попередження дискримінації й захисту меншин. 1985 року очолив Комісію ООН з прав людини.
