Адам Вайсгаупт

Адам Вайсгаупт (нім. Adam Weishaupt; *6 лютого 1748—18 листопада 1830) — професор канонічного і природного права в Баварії в університеті Інгольштадта. Засновник ордену ілюмінатів, таємного товариства, яке ставило перед собою республіканські й просвітницькі цілі, 1 травня 1776.

Адам Вайсгаупт
нім. Adam Weishaupt
Народження 6 лютого 1748(1748-02-06)[1][2][…]
Інгольштадт, Верхня Баварія, Баварія
Смерть 18 листопада 1830(1830-11-18)[2][3] (82 роки)
Гота, Німецький союз
Поховання
 : 
Громадянство (підданство) Німеччина
Проживання Гота
Знання мов
  • латина і німецька[2]
    • Ім'я при народженні Іоганн Адам Вейсгаупт
    Псевдонім Spartakus[4] і Spartacus[4]
    Діяльність
  • письменник, викладач університету, canon law jurist, адвокат, богослов
    • Викладав Інгольштадтський університетd
    Член Ілюмінати, Баварська академія наук і масонство
    Науковий ступінь доктор (1768), професор (1772) і ординарний професорd (1773)
    Школа / Традиція емпіризм
    Основні інтереси епістемологія, метафізика, етика
    Alma mater Інгольштадтський університетd і Jesuit College of Ingolstadtd
    Історичний період Просвітництво
    Конфесія деїзм
    Батько Johann Georg Weishauptd
     Адам Вайсгаупт у Вікісховищі

    Члени товариства замість своїх імен стали користуватися іменами античними: Вайсгаупт став носити ім'я Спартак, барон фон Шрекенштайн — Магомет, маркіз де Констанца — Діомед, фон Цвак — Катон, Массенгаузен — Аякс, барон Меггенхофен — Сулла, Гертель — Марій. Подібно ж іллюмінати замінили всі географічні назви на античні; метаморфоза спіткала й назви місяців: дімех — січень, бенмех — лютий і т. д.

    У 1777 Адам Вейсгаупт в Мюнхені був посвячений у масонство в масонській ложі «Теодор Доброго наміри». У 1784 році за наполяганням католицького духовенства баварським курфюрстом проти масонів були зроблені суворі заходи — і гоніння почалися на ілюмінатів. Згодом даний орден був заборонений.

    У 1785 Вейсгаупт був змушений залишити свою кафедру і виїхати до Регенсбургу; пізніше він переїхав до Готу, де в особі герцога Ернста II, який співчував ідеям вигнанця, знайшов заступництво. Вейсгаупт до останніх своїх днів активно пропагував свої погляди.

    Примітки
    1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118766384 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
    2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    3. Енциклопедія Брокгауз
    4. Czech National Authority Database

    Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.