Адель Енель

Аде́ль Ене́ль (фр. Adèle Haenel; нар. 1 січня 1989, Париж, Франція) — французька акторка театру та кіно. Двічі лауреат премії «Сезар» (у 2014 та 2015 роках) та низки інших кінонагород .

Адель Енель
фр. Adèle Haenel
Адель Енель. Фото 2012
Дата народження	1 січня 1989 (33 роки)
Місце народження	Париж,  Франція
Громадянство	Франція
Професія	акторка
Alma mater	Ліцей Монтеня^d
Роки активності	2002 — наш час
Член у	Collectif 50/50^d[1]
IMDb	ID 1194748
Автограф
Приз Ромі Шнайдер (2015) Премія «Сезар» за найкращу жіночу роль (2015) Премія «Сезар» за найкращу жіночу роль другого плану (2014)
Сезар (2014, 2015)
Висловлювання у Вікіцитатах Адель Енель у Вікісховищі

Життєпис та кар'єра

Адель Енель народилася 1 січня 1989 року у Парижі в сім'ї перекладача австрійського походження та учительки[2]. Відвідувала театральні курси у Монтреї. Акторську кар'єру почала у 13-річному віці на театральній сцені. У кіно дебютувала у 2002 році, зігравши роль Хлої у фільмі «Дияволи» режисера Крістофа Ружжіа. Після 5-річної перерви Адель повернулася у кіно, знявшись у дебютному фільмі Селін Ск'ямми «Водяні лілії». За роботу у цій стрічці акторка уперше була номінована на премію «Сезар» як найперспективніша молода акторка. Другу номінацію на цю премію отримала у 2012 році за роль у фільмі Бертрана Бонелло «Будинок терпимості»[3] та отримала за роль у цьому фільму Премію «Люм'єр».

За виконання головної ролі у фільмі «Сюзанна» (реж. Катель Кілевере, 2013) уперше отримала премію «Сезар» (номінація «Найкраща акторка другого плану»)[4].

Акторки фільму «Будинок терпимості»: Аліс Барноль, Адель Енель та Ноемі Львовскі на церемонії вручення премії «Люм'єр»

У 2014 році Адель Енель зіграла головну жіночу роль у фільмі Тома Кайє «Винищувачі», отримавши за неї «Сезара» у номінація «Найкраща акторка»[5]. У цьому ж році знялася разом з зірками французького кіно Ґійомом Кане та Катрін Денев у фільмі Андре Тешіне «Чоловік, якого надто сильно любили», отримавши чергову номінацію на «Сезара» як найкраща акторка.

У 2015 році Адель Едель була удостоєна французької акторської премії Ромі Шнайдер.

Фільмографія

Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
2002	ф	Дияволи	Les Diables	Хлоя
2007	ф	Водяні лілії	Naissance des pieuvres	Флоріан
2009	ф	Розв'язки	Déchaînées	Люсі
2009	кф	Поліна	Pauline
2010	кф		Les Grandes Forêts	Ліза
2010	ф	Будинок терпимості	L'Apollonide (Souvenirs de la maison close)	Леа
2010	кф		Adieu Molitor	подруга Полен
2011	ф	Після півдня	Après le sud	Амелі
2011	ф	У місті	En ville	Ізабель
2011	тф	Гольдман	Goldman	Жанна
2011	ф	Сповідь сина століття	Confession d'un enfant du siècle	дівчина у таверні
2013	ф	Сюзанна	Suzanne	Марія
2014	ф	Винищувачі	Les Combattants	Мадлен
2014	ф	Чоловік, якого надто сильно любили	L'homme qu'on aimait trop	Аньєс Ле Ру
2015	ф	Заборонена кімната	The Forbidden Room
2016	ф	Людожери	Les Ogres	Мона
2016	ф	Ноктюрама	Nocturama	молода жінка на велосипеді
2016	ф	Сирота	Orpheline	Рені
2017	ф	120 ударів на хвилину	120 battements par minute	Софі
2018	ф	Щось не так з тобою	En liberté!	Івонн
2018	ф	Один король — одна Франція	Un peuple et son roi	Франсуаза
2019	ф	Замша	Le Daim	Деніз
2019	ф	Портрет дівчини у вогні	Portrait de la jeune fille en feu	Елоїза

Визнання

Адель Енель на церемонії Сезара, 2015

Нагороди і номінації Аделі Енель[6]

Рік	Категорія	Фільм	Результат
Премія «Сезар»
2008	Найперспективніша акторка	Водяні лілії	Номінація
2012		Будинок терпимості	Номінація
2014	Найкраща акторка другого плану	Сюзанн	Нагорода
2015	Найкраща акторка	Винищувачі	Нагорода
		Чоловік, якого надто сильно любили	Нагорода
2018	Найкраща акторка другого плану	120 ударів на хвилину	Номінація
2019	Найкраща акторка	Щось не так з тобою	Номінація
Премія «Люм'єр»
2012	Найкраща молода акторка	Будинок терпимості	Нагорода
2015	Найкраща акторка	Винищувачі Чоловік, якого надто сильно любили	Номінація
Берлінський міжнародний кінофестиваль
2012	Приз EFP Shooting Star		Нагорода
Товариство драматургів і театральних композиторів (SACD)
2014	Приз Сюзанни Б'янкетті		Нагорода
Каїрський кінофестиваль
2014	Срібна піраміда найкращій акторці	Винищувачі	Нагорода
Золотий глобус
2015	Найкраща акторка	Винищувачі	Номінація
2015	Приз Ромі Шнайдер		Номінація

Примітки

1. http://collectif5050.com/les-signataires
2. Nouvelle Rubrique: Espoir — Adele Haenel Архівовано 19 січня 2010 у Wayback Machine., Excessif, 10 липня 2007.
3. Adèle Haenel, comédienne «déchaînée» qui refuse de dépendre du goût des autres Архівовано 21 січня 2010 у Wayback Machine. Les Quotidiennes. 29 травня 2010. (фр.)
4. France's Cesar Awards: Me, Myself and Mum Wins Best Film. Hollywood Reporter. Процитовано 10 серпня 2014.
5. Juliette Binoche, Marion Cotillard, Kristen Stewart Among France's Cesar Awards Nominees. The Hollywood Reporter. Процитовано 10 серпня 2015.
6. Повний перелік нагород на номінацій Аделі Енель на сайті IMDb(англ.)

Посилання

• Адель Енель на сайті IMDb (англ.)
• Адель Енель на сайті AlloCiné (фр.)