Аквамарин
Аквамари́н — мінерал класу силікатів, популярний напівдорогоцінний камінь.
| Аквамарин | |
|---|---|
![]() | |
| Загальні відомості | |
| Хімічна формула | Al2Be3[Si6O18] |
| Клас мінералу | силікати |
| Ідентифікація | |
| Колір | зеленкувато-блакитний |
| Форма кристалів | гексагональна |
| Спайність | недосконала |
| Злам | нерівний, раковистий |
| Твердість | 7,5-8,0 |
| Блиск | скляний |
| Прозорість | прозорий |
| Колір риси | білий |
| Густина | 2,68-2,74 |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Подвійне променезаломлення | δ = 0,004-0,005 |
| Інші характеристики | |
| Радіоактивність | відсутня |
| Названо на честь | морська вода |
| | |
Етимологія
За аквамарином збереглася назва, дана йому Плінієм Старшим, який, описуючи берили, зазначив, що найбільш цінні з них — берили, що своїм кольором нагадують чисту зелень морських вод (від лат. aqua — вода, mare — мope). Він писав про схожу природу берилу, аквамарину і смарагду.
Опис
Прозорий різновид берилу блакитнозеленого кольору. Напівдорогоцінний камінь. Використовується в ювелірній справі. За повір'ями, є каменем людей, що народились у березні. Відтінок кольору між блакитним та зеленим.
Розрізняють:
- аквамарин нерчинський (коштовна відміна топазу блакитного кольору з околиць Нерчинська, Забайкалля);
- аквамарин східний
- аквамарин-хризоліт (відміна берилу жовтого кольору); аквамарин штучний (загальна назва синтетичних шпінелі та сапфіру).
Див. також
Примітки
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Аквамарин // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Аквамарин // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.
