Аксиніт

Аксині́т — мінерал підкласу кільцевих силікатів, поширений бороалюмосилікат кальцію, заліза і марганцю.

Аксиніт
Загальні відомості
Клас мінералу кільцеві силікати
Ідентифікація
Колір червоний, рожевий, бузковий, білий, сірий, жовтий до коричневого, зеленуватий
Форма кристалів пластинчасті з гострими кінцями
Сингонія триклінна
Твердість 6,50—7,25
Блиск скляний
Колір риси білий
Густина 3,25—3,30
Інші характеристики
Названо на честь сокира
 Аксиніт у Вікісховищі
Фероаксиніт

Склад і властивості

Формула:Ca2(Fe2+,Mn2+)AI2 [Si4O12]•[ВО3] (ОН).

Містить (%): CaO — 20,13; FeO — 5,94; MnO — 3,08; AI2О3 — 18,02; В2О3 — 5,84; SiO2 — 42,73; Н2О — 1,37.

Домішки: MgO; Fe2O3.

За співвідношенням Fe і Mn в А. виділяють

  • фероаксиніт (Ca2FeAl2BO3Si4O12(OH)),
  • магнезіоаксиніт (Ca2MgAl2BOSi4O15(OH)),
  • манганаксиніт (Ca2MgAl2BO3Si4O12(OH) )
  • тинценіт (високомарганцевий А.; Ca2MnAl2BO3Si4O12(OH) )) - жовтий, коричнево-жовтий до зеленого.

Сингонія триклінна. Кристали пластинчасті з гострими кінцями.

Густина 3,25—3,30.

Твердість 6,50—7,25.

Колір червоний, рожевий, бузковий, білий, сірий, жовтий до коричневого, зеленуватий.

Блиск скляний. А. — характерний мінерал метасоматичних порід (ендоскарнів, скарноїдів і роговиків), рідше — гідротермальних жил.

Зустрічається в гідротермальних і пневматолітових, а також у метаморфічних комплексах, особливо в жилах альпійського типу.

Знаходиться разом з кварцом, польовим шпатом, епідотом, хлоритом; у рудних родовищах — з магнетитом, сульфідами. Часто супроводить контактово-метасоматичні родовища руд бору, олова, заліза, міді, свинцю, цинку та ін.

Різновиди

Розрізняють:

  • аксиніт залізистий (відміна аксиніту, яка містить до 7,5 FeO);
  • аксиніт магніїстий (відміна аксиніту, яка містить до 3% MgO);
  • аксиніт марганцевистий (відміна аксиніту, яка містить до 14% MnO).

Галерея
  • Аксиніт з Каліфорнії
  • Ферроаксиніт у колекції National Museum of Natural History
  • Манганаксиніт (Axinite-(Mn)), розміри кристалів до 4 см. Росія
  • Clove-brown axinite crystals to 2.3 cm set atop matrix from the West Bor Pit at Дальнегорськ, Росія
  • Chloritized bladed crystals of Axinite forming on Adularia from the Swiss Alps
  • Тинценіт на кальциті, 4.5 x 3.5 x 3 см. Wessels Mine, Kalahari manganese fields,Northern Cape Province, Південна Африка
  • Огранований аксиніт, 1.02 карати, Бразилія

Див. також

Примітки

    Література
    • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
    • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Аксиніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
    • Аксиніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

    Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.