Алатир (місто)
Ала́тир (рос. Алатыр, чув. Улатăр) — місто, центр та єдиний населений пункт Алатирського міського округу, центр Алатирського району Чувашії, Росія.
| місто Алатир | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| рос. Алатырь чув. Улатăр | |||||
| |||||
![]() | |||||
| Країна | |||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Чувашія | ||||
| Муніципальний район | Алатирський міський округ | ||||
| Код ЗКАТУ: | 97404000000 | ||||
| Код ЗКТМО: | 97704000001 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 1512 року | ||||
| Статус міста | 1780 року | ||||
| Населення | 38203 особи (2010[1]) | ||||
| Площа | 41,7 км² | ||||
| Поштовий індекс | 429820–429828 | ||||
| Телефонний код | +7 83531 | ||||
| Географічні координати: | 54°51′00″ пн. ш. 46°35′00″ сх. д. | ||||
| Висота над рівнем моря | 130 м | ||||
| День міста | перша субота серпня | ||||
| Влада | |||||
| Вебсторінка | gov.cap.ru/main.asp?govid=56 | ||||
| Міський голова | Маріскін Михайло Васильович | ||||
| Мапа | |||||
![]() Алатир ![]() Алатир | |||||
|
| |||||
|
| |||||
Географія
Розташований в Середньому Поволжі, на лівому березі річки Сура, при впадінні в неї річки Алатир, за 195 км на південь від Чебоксар.
Історія
Алатир є одним з найстаріших міст Чувашії. Він був заснований в 1552 році за указом Івана IV Грозного під час його походу на Казань як укріплений пункт для охорони кордонів Московського царства в гирлі річки Алатир на місці старого мордовського села «Ратор ош». Саме тут, цар Іван Грозний, уклав угоду з місцевими чувашськими, марійськими, мордовськими князями і старійшинами племен в 1552 році. Цей договір Алатир не згадується зовсім у всіх російських джерелах, але добре документований в місцевих казках і існував в письмовій формі.
У 1708 році пригородок Казані, приписаний до Казанської губернії, в 1714—1717 роках в Нижньогородській губернії, з 1717 року знову в Казанській губернії, з 1719 року центр провінції в Нижньогородській губернії. Статус міста отримав в 1780 році як повітове місто Симбірського намісництва (з 1796 року — Симбірська губернія). Алатир отримав економічне значення в 1894 році після того, як було збудовано залізницю Москва — Рязань — Казань.
Відомі люди
У місті народилась Парфенова Зоя Іванівна (1920—1993) — військова льотчиця, Герой Радянського Союзу.
Джерела
- Аркуш карти N-38-46 Алатырь. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1986 р. (рос.)
Посилання
- На Вікімапії
- Оф.сайт міста
- Алатир (і Алтишево) в 50-х — 80-х. (фото)
- Алатырь. Народная энциклопедия городов и регионов России «Мой Город»
- Алатирський краєзнавчий музей
- Старый Алатырь. Фотоальбом
- Алатир. Фотогалерея
- Карта-схема міста Алатир





