Алачук
Алачук (також Хун[1] — з іран. хун — криниця, водойма, Охун, Езен, Езен, Суук-Су-Йозен, Туака-Йозен; рос. Алачук) — річка в південно-східному Криму, на території Алуштинської міськради, ліва притока річки Андус, довжиною 11 км. У перекладі з кримсько-татарського Алачук означає курінь[2].
| Алачук | |
|---|---|
![]() | |
| 44°51′23″ пн. ш. 34°35′36″ сх. д. | |
| Витік | Карабі-Яйла |
| • координати | 44°51′23″ пн. ш. 34°35′36″ сх. д. |
| Гирло | Андус |
| • координати | 44°46′13″ пн. ш. 34°35′45″ сх. д. |
| Країни: |
|
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Довжина | 11 |
| Середньорічний стік | 6,5 л/сек |
| Ідентифікатори і посилання | |
| код ДВР Росії | 21010000512106300001230 |
| |
Витік Алачука знаходиться на південно-східному схилі Карабі-яйли, в яру Чігенітра-Богаз, недалеко від однойменного перевалу, але точне місце джерела визначають по різному. Є думка, що річка витікає з Туакської печери, на докладних топографічних картах русло річки простягається набагато вище печери і утворюється злиттям трьох безіменних джерел[3], на яких колись були споруджені ставки[4]. За інформацією Миколи Васильовича Рухлова, наведеної в книзі 1915 «Огляд річкових долин в гірській частині Криму», річка починається з джерела Суук-Су, з дебетом 45970 відер води на добу[5] (близько 6,5 л / сек). Також Рухля згадує відсутність в долині Алачука великих балок і ярів[6], в той же час, на сучасних картах, відзначені впадають в річку яри: зліва — Пікс-Дере, несучі води джерела Несподіваний, нижче за течією, праворуч — Манга -Дере[3] і в нижній течії ліва притока, яр Джафер-Дере[7].
Алачук впадає в Андус в селі Рибаче, за 0,2 км від гирла, на висоті 17 м над рівнем моря[8].
Цікаві факти
- На мапі Російської імперії XIX століття річка Хун бере початок з Кутурської пещери[1].
Річка Хун пересихає влітку.
Річка Хун. Міст у Рибачому.
Література
- Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
Примітки
- Военно-топографическая карта Российской Империи 1846—1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф. Ф. Шуберта и П. А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXXIV, лист: 13. Показаны территории: Таврической губернии
- Великий топонімічний словник Криму
- Атлас. Подорожуємо по гірському Криму. Вид. НВЦ Союзкарта, 2010 р. ISBN 978-966-1505-08-6 Стор. 37
- Б. Чупіков. Нагір'я Карабі. Путівник. Л., Гидрометеоиздат, 1988 р.
- Рухля Н. В. Огляд річкових долин гірській частині Криму. Стор. 410. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 10 червня 2014.
- Рухля Н. В. Огляд річкових долин гірській частині Криму. Стор. 409. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 10 червня 2014.
- Атлас. Подорожуємо по гірському Криму. Вид. НВЦ Союзкарта, 2010 р. ISBN 978-966-1505-08-6 Стор. 38
- Прогноз погоди в с. Рибаче (Крим)

