Александру Донич

Александру Донич (рум. Alexandru Donici; 19 січня 1806, село Безени, Бессарабія — 21 грудня 1865, Пятра Нямц, Румунія) — румунський письменник.

Александру Донич
Народився	19 січня 1806 Доніч, Оргіївський район, Оргеєвський повіт, Російська імперія
Помер	21 січня 1865 (59 років) П'ятра-Нямц, Нямц, Румунія
Країна	Російська імперія  Молдовське князівство  Об'єднане князівство Волощини і Молдови
Діяльність	мовознавець, перекладач, поет
Мова творів	російська і румунська
Александру Донич у Вікісховищі

Біографія

Народився 19 січня 1806 в родині поміщика Дмитра Донича і його дружини Елени в бессарабському селі Безіна (нині село Донич Республіки Молдова).

З 1819 навчався разом з братом Петру в кадетському корпусі в Петербурзі. У 1825 повернувся в Бессарабію.

У 1835 виїхав в за прутську Молдову. Жив у Яссах, потім в Пятра-Нямц, працював суддею, адвокатом.

Помер 21 січня 1865 року Пятра-Нямц.

Творчість

Донич — творець національної румунської байки. У 1840 і 1842 редагував двотомний збірник «Фабула» («Байки»), в який були включені його власні твори і переклади. У цьому збірнику помітно вплив на нього Крилова. У байках Донича виражений сміливий протест проти соціальної несправедливості, висміяна дворянська пиха («Листя і коріння»), прислуговування («Дві собаки»), критикуються суспільні вади. Донич володів незвичайною спостережливістю і в своїх байках на прикладах тварин викривав негативні сторони людського суспільства.

Переклав на румунську мову поему «Цигани» О. С. Пушкіна (вид. В Бухаресті, 1837).

Спільно з Костянтином Негруцци переклав «Сатири» А. Кантемира (1844, 1858).

Твори

• Оперє. — Кишинів, 1956.
• Fabule, 2 ed. — Bucureşti, 1958.
• Fabule. — Bucureşti, 1960.

Галерея

• 
  Погруддя Донича в Алеї Класиків
• 
  Александру Донич на монеті

Джерела

• Богач Г. Ф., Грекул И. Д. Александру Донич. — Кишинёв, 1966.

Посилання

• Evenimentul Oameni uitați. Un fabulist de excepție — Alexandru Donici