Альберто Вільямс
Альберто Вільямс (ісп. Alberto Williams; 23 листопада 1862, Буенос-Айрес — 17 червня 1952, там само) — аргентинський композитор, музикознавець і музичний педагог.
| Альберто Вільямс | |
|---|---|
![]() | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 23 листопада 1862[1][2][…] |
| Місце народження | Буенос-Айрес, Аргентина |
| Дата смерті | 17 червня 1952[1][2][…] (89 років) |
| Місце смерті | Буенос-Айрес, Аргентина |
| Поховання | Реколета |
| Громадянство | Аргентина |
| Професії | композитор, диригент, музичний педагог, піаніст |
| Освіта | Colegio Nacional de Buenos Airesd і Паризька вища національна консерваторія музики й танцю |
| Вчителі | Georges Mathiasd |
| Жанри | симфонія |
| | |
Біографія
Вперше виступив з концертом як піаніст у семирічному віці. Отримав урядову стипендію для навчання у Паризькій консерваторії, де його педагогами з фортепіано та композиції були Жорж Матіа, Шарль Вільфрід де Беріо, Бенжамен Годар й інші. Повернувшись до Аргентини у 1889 році, Вільямс на деякий час присвятив себе вивченню місцевого музичного фольклору. У 1893 році він заснував Буенос-Айреську консерваторію та очолював її до 1941 року. Вільямс є автором підручників з теорії музики, гармонії та сольфеджіо.
Композиторський доробок Вільямса включає 136 творів. Період 1890—1910 років характеризується особливо сильним впливом аргентинського музичного колориту, особливо у камерних творах, — найвідомішою є побудована на ритмах і гармоніях мілонги фортепіанна п'єса «Закинуте ранчо» (ісп. El rancho abandonado; 1890). У подальшому Вільямс еволюціонував у бік біль широкого інтернаціонального контексту. Йому належать дев'ять симфоній, симфонічні поеми, сюїти тощо.
Посилання
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
