Альбер Жирар

Альбе́р Жира́р ​[alˈbɛʁ ʒiˈʁaʁ] (нід. Albert Girard; 1595—1632) — французький математик, військовий інженер який жив і працював в Нідерландах. Уродженець Лотарингії і вихованець Лейденського університету, учень Симона Стевіна.

Альбер Жирар
фр. Albert Girard
Народився	11 жовтня 1595 Сен-Мієль
Помер	8 грудня 1632[1][2] (37 років) або 9 грудня 1632 (37 років) Лейден, Голландія, Голландська республіка
Місце проживання	Франція
Країна	Голландська республіка  Франція
Діяльність	математик
Alma mater	Лейденський університет
Галузь	математика
Альбер Жирар у Вікісховищі

Його роботи присвячені алгебрі, плоскій і сферичній тригонометрії. Займався геометрією стародавніх греків, переклав твори Діофанта. досліджував порізми Евкліда і інше. У творі «Invention nouvelle en Algèbre» (1629) перший дав геометричне пояснення від'ємного кореня рівняння.

У своєму трактаті з тригонометрії (Гаага, 1626) Жирар привів до стрункої системи всі відомі до нього теореми плоскої і сферичної тригонометрії і дав кілька нових. Йому також належить теорема, що загальна площа вписаних в коло чотирикутників, які можна побудувати за даними чотирма сторонами, міняючи їхній порядок, дорівнює добутку трьох різних діагоналей, розділеному на подвоєний діаметр кола.

Вперше сформулював основну теорему алгебри такими словами:

Всі рівняння алгебри мають стільки розв'язків, скільки їх показує степінь найвищої величини.

Жирар увів у математику два класичні символи: символ кореня довільного степеня (до нього символ радикала використовувався тільки для квадратного кореня) і знак плюс-мінус.

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
2. Архів історії математики Мактьютор

Джерела

• Біографія
• А. Н. Боголюбов. Математики. Механіки. — Київ: Наукова думка, 1983. С.- 183