Аметист

Аметист (від грец. αμεθυστος — тверезий, за стародавнім повір'ям — засіб проти сп'яніння) — мінерал групи кварцу.

Аметист
друза кристалів аметисту з ПАР
Загальні відомості
Хімічна формула SiO2
Клас мінералу прості оксиди
Генезис гідротермальний, магматичний
Ідентифікація
Колір фіолетовий до блідого червонувато-фіолетового
Форма кристалів зазвичай короткопризматичні, переважають грані ромбоедра
Сингонія тригональна
Спайність —
Злам конхоідальний
Твердість 7
Блиск скловидний, глянцевий
Прозорість від прозорого до напівпрозорого
Колір риси білий
Густина 2,63–2,65
Розчинність нерозчинний у воді
Оптичні властивості кристалів
Показник заломлення nω = 1,543–1,553
nε = 1,552–1,554
Подвійне променезаломлення +0,009
Плеохроїзм відсутній
Кут/Дисперсія оптичних осей 0,013
Інші характеристики
Плавкість 1650±75 °C
Особливі характеристики п'єзоелектричний
 Аметист у Вікісховищі
Друза кристалів аметисту з Бразилії, Австралійський музей, Сідней

Назва походить від грецького ἀμέθυστος (amethystos) — «протидія сп'янінню».

Загальний опис

Хімічна формула: SiO2 — діоксид кремнію.

Прозорий фіолетовий різновид кварцу, забарвлення якого має радіаційну природу[1] і обумовлено структурною домішкою Fe3+ і Fe2+, що заміщує Si або перебуває в міжвузлях[2]. Колір також пов'язують з домішками марганцю або органічного барвника. Відтінки забарвлення — від блакитнувато-фіолетового, лавандово-синього до пурпурно-темного.

В українській науковій літературі вперше описаний в лекції «Про камені та геми» Феофана Прокоповича (Києво-Могилянська академія, 1705–1709).

Як напівдорогоцінний камінь використовується в ювелірних та художніх виробах.

Різновиди і застосування назви

Прожарювання аметистів за температури 470—750°С призводить до зміни їхнього забарвлення на золотисто-жовте — цитринове, а необережне нагрівання — взагалі до його зникнення. Більшість цитринів, що надходять на ринок, являють собою обпалені аметисти. При радіоактивному опроміненні первинне забарвлення відновлюється[1].

На ринку дорогоцінних каменів часто використовують торгові найменування, які не відповідають їх мінералогічній назві[1]:

  • богемський топаз або золотистий, індійський, іспанський, саламанський топаз, мадейра-топаз, пальмейра-топаз, сьєрра-топаз — цитрин (обпалений аметист)
  • віденський аметист — фіолетова шпінель або фіолетовий корунд
  • аметист західний — власне аметист
  • аметист літієвий — торговельна назва кунциту — рожевого чи фіолетового різновиду сподумену
  • аметист саксонський — апатит фіолетового кольору
  • аметист східний корунд — застаріла назва фіолетового корунду або торговельна назва прозорої відміни корунду
  • аметист підробний — будь-який камінь, що за кольором і блиском нагадує аметист, зазвичай флюорит
  • аметист-сапфір (фіолетовий різновид корунду)

Поширення

Зустрічається в гранітних пегматитах, кварцових жилах і у вигляді друз в порожнинах вулканічних порід в основному на Уралі, в Індії, США, Уругваї і Бразилії.

В Україні є на Волині (Житомирська область) та в Криворізькому і Донецькому басейнах, також у Рівненській області.

Див. також

Примітки
  1. Мир камня. В 2-х т. Т. 2. Драгоценные и поделочные камни: Пер. с нем. / Послесл. С. Ф. Ахметова. — М.: Мир, 1986. — 263 с.
  2. Минералогия и кристаллофизика ювелирных разновидностей кремнезема / В. Г. Балакирев, Е. Я. Киевленко, Л. В. Никольская и др. М.: Недра, 1979.

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.