Андрес Елой Бланко

Андрес Елой Бланко Меаньйо (ісп. Andrés Eloy Blanco Meaño; 6 серпня 1896 — 21 травня 1955) — відомий венесуельський поет і політик. Членом групи венесуельських студентів, які очолювали акції протесту в Каракасі в 1928 році проти диктатури Хуана Вісенте Гомеса і одним із засновників Демократичної дії, міністр закордонних справ Венесуели (лютий-листопад 1948)

Андрес Елой Бланко
Народився	6 серпня 1896[1] Кумана, Венесуела
Помер	21 травня 1955[2] (58 років) Мехіко, Мексика
Поховання	Національний пантеон Венесуели
Країна	Венесуела
Діяльність	дипломат, поет, політик
Alma mater	Центральний університет Венесуели
Мова творів	Кастильський діалект[2]
Magnum opus	Píntame angelitos negros^d
Партія	Демократична дія (Венесуела)
Конфесія	католицтво
Автограф
Андрес Елой Бланко у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у  Вікіджерелах

Біографія

Народився в Кумані, штат Сукре, Венесуела, 6 серпня 1896 року. Сім'я Бланко оселилася на острові Маргарита (штат Нуева Еспарта), де він прожив частину свого дитинства. Потім він не переїхав до Каракасу, щоб почати навчання в Центральному університеті Венесуели.

Першу нагороду він отримав у 1918 році, написавши пастирську поему «Canto a la Espiga y al Arado», і випустив свою першу драматичну п'єсу «Ель Уерто де ла Епопея». Того року він потрапив до в'язниці, протестуючи проти уряду. У 1923 році отримав свою першу премію на Juegos Florales (Квіткові ігри) в Сантандері, Кантабрія, Іспанія, з віршем «Canto a España» (Пісня до Іспанії). Він поїхав до Іспанії, щоб отримати винагороду, і пробув там більше року.

Був міністром закордонних справ Венесуели з 15 лютого 1948 до 24 листопада 1948 року.

Помер у Мехіко, Мексика, 21 травня 1955 р. На його честь названо кілька муніципалітетів Венесуели.

Примітки

1. https://catalogo.bn.gov.ar/F/?func=direct&local_base=BNA10&doc_number=000055778
2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання

• Андрес Елой Бланко (ісп.)