Анрі Тулуз-Лотрек

Анрі́ Марі́ Раймо́н де Тулу́з-Лотре́к (фр. Henri Marie Raymond comte de Toulouse-Lautrec Monfa; 24 листопада 1864, Альбі — 9 вересня 1901, замок де Мальроме, Жиронда) — французький живописець, постімпресіоніст.

Анрі де Тулуз-Лотрек
Henri de Toulouse-Lautrec
Народження 24 листопада 1864(1864-11-24)
Альбі (Тарн), Франція
Смерть 9 вересня 1901(1901-09-09) (36 років)
  Замок Мальроме в департаменті Жиронда, Франція
(сифіліс)
Поховання Верделе
Національність Француз
Країна  Франція
Жанр художник
Навчання Кондорсе
Діяльність художник-плакатист, літограф, художник, митець, графік, художник-гравер, архітектурний кресляр, графічний дизайнер, кераміст, дизайнер
Напрямок постімпресіонізм
Вчитель Леон Бонна
Твори At the Café La Mied, At the Moulin Rouged і The clownesse cha-u-kao at the Moulin Rouged
Батько Alphonse de Toulouse-Lautrec-Monfad
Мати Adèle Zoë Tapié de Céleyrand[1]
Автограф
 Анрі Тулуз-Лотрек у Вікісховищі

Біографія та творчість

Походив із давнього аристократичного роду. Народився в південно-французькому місті Альбі. У 14 років зламав обидві ноги і назавжди залишився калікою (через генетичне захворювання — батько й мати доводилися один одному двоюрідним братом і сестрою — ноги перестали рости), тому він вирішив присвятити себе живопису. Надихався мистецтвом імпресіоністів і японськими гравюрами.

Батьки Анрі, граф Альфонс Шарль де Тулуз-Лотрек-Монфа та графиня Адель Тап'є де Селейран, розлучилися після смерті молодшого сина Рішара в 1868 році. Після розлучення батьків Анрі жив в маєтку Шато-дю-Боск і в маєтку Селейранів недалеко від Нарбонна, де навчався верховій їзді, латині і грецькій мові.

У 1882 приїхав до Парижа, а в 1884 облаштувався на Монмартрі, де прожив до кінця своїх днів.

Вчився (у Л. Бонна в 1882 і Ф. Кормона з 1883) і працював у Парижі; відчував вплив Едґара Деґа і японської гравюри. Основна тема творчості Тулуз-Лотрека — розваги і побут паризької богеми і «дна», які він відтворює без моралізування, але з властивою йому хворобливою гостротою спостереження, часто з їдкою іронією, майстерно передаючи гротескову динаміку ніби випадково вихоплених з потоку життя мізансцен, характерність поз і жестів. Одним із перших усерйоз зайнявся малюванням афіш. У своїх роботах часто малював повій і життя монмартрських кабаре. Важливе місце в його картинах посідають танцівниця Ла Гулю («Ненажера») — виконавиця кадрилі, Жанна Авріль, клоунеса Ша-Ю-Као, співачка Іветта Гільбер.

Суто індивідуальній манері Анрі де Тулуз-Лотрека властиві узагальнений, гнучкий і ламкий малюнок, довгі вібруючі мазки, холодна гамма, відтінена крупними, яскравими барвистими плямами. Прекрасна майстерність особливо яскраво виявилася в літографованих театральних афішах Тулуз-Лотрека з їхнім графічно-гострим лаконізмом, декоративною показовістю кольору, химерно-гнучким малюнком.

Залишив після себе безліч чудових полотен. Помер у родовому замку на руках матері, не доживши до 37 років.

Проблеми зі здоров'ям

Тулуз-Лотрек хворів на рідкісну спадкову хворобу пікнодизостоз, що незворотне вплинуло на розвиток його скелета, зробивши його кістки дуже ламкими. У 1878—1879 Тулуз-Лотрек переніс переломи обох стегон, наслідком чого стала неможливість вирости вище 152 см — його тулуб був нормального розміру, проте ноги були дуже короткими. Окрім того, Тулуз-Лотрек страждав на сигматизм і внаслідок цього не міг правильно вимовляти шиплячі та свистячі звуки. Надалі страждав на алкоголізм та захворів на сифіліс.

Пам'ять

У 1922 році в Альбі відкрито музей Тулуз-Лотрека. На його честь названо астероїд 11506 Тулуз-Лотрек[2].

Обрані роботи
  • Вінсент ван Гог (1887)
  • Цирк Фернандо (1888)
  • Мулен Руж — Ла Гулю, постер (1891)
  • Портрет Габріель (1891)
  • Мулен Руж, постер (1891)
  • La reine de joie (1892)
  • Ла Гулю приїздить у Мулен Руж (1892)
  • У Мулен-Руж: дві жінки вальсують (1892)
  • Avril (Жанна Авріль), постер (1893)
  • У ліжку (1893)
  • Салон на вулиці Демулен (1894)
  • Медичний огляд у борделі на вулиці Демулен (1894)
  • Іветта Гільбер Le photographe, Place pigeon, 9 (1894)
  • Дві подруги (бл. 1894–95)
  • May Belfort (singing Daddy Wouldn't Buy Me a Bow-wow), poster (1895)
  • Клоунеса Ша-Ю-Као в Мулен-Руж (1895)
  • Марсель Лендер на сцені (1895)
  • Alone (1896)
  • Jane Avril (1899)
  • Grafo Alphonse de Toulouse-Lautrec kocxerumas kvar cxevalojn (1881)
  • La juna Routy en Céleyran (1882)
  • La Comtesse Adèle de Toulouse-Lautrec dans le salon du Château de Malromé (cca 1886)
  • En Moulin de la Gallete (1889)
  • Marie Dihau cxe piano (1890)
  • Danco en Moulin Rouge (1890)
  • Justina Dihauhl en gxardeno de patro Forest (1890)
  • Á la mie (Surfunde) (1891)
  • Portreto de Louis Pascal (1891)
  • La Goulue kun du virinoj estas eniranta gxis Moulin Rouge (1892)
  • Арістід Брюан (1892, afisxo)
  • En Moulin Rouge: Du dancantaj virinoj (1892)
  • Jane Avril estas eniranta gxis Moulin Rouge (1892)
  • Virino kun pelto (1892)
  • Divan japonais (1893, afisxo)
  • Жанна Авріль танцює (1893, studo por afisxo)
  • Sinjoro, sinjorino kaj hundeto (1893)
  • Sinjoro Boileau (1893)
  • Jane Avril en Jardin de Paris (1893, afisxo)
  • Marcelle Lender estas dancanta boleron en opereto Chilpéric (1893, afisxo)
  • Divano (1894)
  • Yvette Guilbert estas salutanta publikon (1894)
  • Virino sinvestanta sxtrumpojn (1894)
  • Portreto de Oscar Wilde (1895)
  • Napoleono (1895)
  • May Belfort (1895, afisxo)
  • May Milton (1895, afisxo)
  • La Troupe de Mllé Eglantine (1895-6, afisxo)
  • Vojagxanto el kajuto n-ro 54 (1896, litografio)
  • Dancisto nomata „Chocolat“ en „Irish and American bar“ (1896)
  • Maxime Dethomas (1896)
  • Drinkejo (1898)
  • Dum sxminkado (1898)
  • L'anglaise du STAR au Havre (1899)
  • En privata cxambro cxe Morta rato (1899)
  • En cirko: Hispana pasxo (1899, desegnajxo per koloraj krajonoj)
  • Maurice Joyant en golfo Somme (1900)
  • Modistino (1900)
  • Messalina (1900)
  • Messalina estas malsupreniranta de sur sxtuparejo (1900-01)

Примітки
  1. Pas L. v. Genealogics — 2003. — ed. size: 683713
  2. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.