Антверпен
Антве́рпен (нід. Antwerpen, МФА: [ˈɑntˌʋɛrpə(n)] А́нтверпу; фр. Anvers) — місто, порт, адміністративний центр провінції Антверпен, Бельгія, у пониззі річки Шельда. Один з найбільших портів у світі; розвинуте кораблебудування, переробка нафти, нафтохімія, текстильна промисловість та обробка алмазів; один з найбільших транспортних вузлів Європи.
![]()
Координати 51°13′16″ пн. ш. 4°23′59″ сх. д.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Історія
Вперше згадується в VII столітті. В епоху хрестових походів — значний торговельний центр. У 17 та 18 століттях перебував під владою спочатку Австрії, потім Франції. У 1814—1830 Антверпен входив до складу Нідерландів. З 1830 місто в складі незалежної Бельгії.
Економіка та освіта
Промисловість Антверпена розвинулась на базі імпортованої сировини. Головні галузі: кольорова металургія, транспортне машинобудування, переробка нафти, хімічна (мінеральні добрива, фарби), бавовняна, консервна промисловість, алмазогранування. Вантажообіг порту становить близько 189,4 мільйонів тонн на рік.
В Антверпені розташовані Колоніальний університет, Комерційний інститут, Академія мистецтв.
Порт
В 2005 році порт Антверпена був сімнадцятим за вантажообігом портом у світі і поступався лише Роттердаму в Європі. Він обробив 235,2 мільйона тонн вантажів в 2018 році. Він обробляє великі обсяги загальних та важких, а також сипучих вантажів. У портовій зоні Антверпена, є п'ять нафтопереробних заводів, з великою концентрацією нафтохімічних виробництв, поступаючись лише нафтохімічному кластеру в Х'юстоні, штат Техас. Виробництво електроенергії — також важлива галузь економіки, АЕС Дул має чотири працюючі енергоблоки, ТЕС Калло, а також декілька менших установок комбінованого циклу. У північній частині портової зони знаходиться вітроелектростанція.
Транспорт
Швидкісні автомагістралі сполучають Антверпен з Гентом, Брюсселем, Хасселт і Бредою (Нідерланди).
Головна станція міста — Антверпен-Центральний. Антверпен-Норд — друга за розмірами в Європі сортувальна станція.
Міський громадський транспорт представлений автобусами і лініями звичайного і підземного трамвая.
Антверпенський міжнародний аеропорт розташований за 2 км від центру міста у районі Дерне. Основні напрямки перельотів — Лондон і Манчестер. За 45 км від міста знаходиться брюссельський аеропорт, сполучений залізничним та автобусним сполученням з Антверпеном
Персоналії
- Гіслен Клоке (1924—1981) — французький кінооператор.
Пам'ятки архітектури і музеї

- Собор Антверпенської Богоматері (1352—1616), найвищий у Бенілюксі та найвища будівля міста
- Монумент на честь будівничих катедрального собору
- Церква святого Якова (1491–1656)
- Ратуша в стилі Відродження (1561—1565, архітектор Корнеліс Флоріс)
- Будинки-музеї : Будинок Рубенса (бл. 1611—1618) і друкарів Плантен-Моретюс (16—17 століття)
- Королівський музей витончених мистецтв (1880—1890)
- «Хмарочос» (1931, архітектор Р. Ван-Гунакер)
- Фонтан Брабо
- Центральний залізничний вокзал Антверпена
- Музей The MAS
Населення
Історичне населення міста без урахування муніципалітета:
- 1374: 18 000[8]
- 1486: 40 000[9]
- 1500: близько 44/49 000 жителів[10]
- 1526: 50 000[11]
- 1567: 105 000 (90,000 постійних жителів та 15,000 «мігруючих», включаючи купців та солдатів. Входив до 10 найбільших міст Європи.)[11]
- 1575: близько 100 000 (після Інквізиції)
- 1584: 84 000 (після двох облог та Кальвіністської республіки)
- 1586: 60 000 (після битви)
- 1591: 46 000
- 1612: 54 000[12]
- 1620: 66 000 (Дванадцятирічне перемир'я)
- 1640: 54 000 (після епідемії чуми)
- 1700: 66 000[13]
- 1765: 40 000
- 1784: 51 000
- 1800: 45 500
- 1815: 54 000[14]
- 1830: 73 500
- 1856: 111 700
- 1880: 179 000
- 1900: 275 100
- 1925: 308 000
- 1959: 260 000[15]
- 1991: 467 500
- 2007: 472 071
Клімат
Антверпен має океанічний клімат (Köppen: Cfb), подібний до Південної Англії
| Клімат міста, 1961−1990 | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Середній максимум, °C | 6,2 | 7,0 | 10,8 | 14,4 | 18,4 | 20,9 | 23,2 | 23,1 | 19,7 | 15,3 | 10,1 | 6,6 | 14,7 |
| Середня температура, °C | 3,4 | 3,7 | 6,8 | 9,6 | 13,6 | 16,2 | 18,5 | 18,2 | 15,1 | 11,3 | 7,0 | 4,0 | 10,6 |
| Середній мінімум, °C | 0,7 | 0,5 | 2,8 | 4,8 | 8,8 | 11,7 | 13,8 | 13,2 | 10,6 | 7,4 | 4,1 | 1,5 | 6,7 |
| Норма опадів, мм | 69.3 | 57.4 | 63.8 | 47.1 | 61.5 | 77.0 | 80.6 | 77.3 | 77.2 | 78.7 | 79.0 | 79.5 | 848.4 |
| Кількість сонячних годин | 57 | 77 | 122 | 177 | 208 | 202 | 214 | 202 | 144 | 116 | 62 | 47 | 1625 |
| Кількість днів з опадами | 12,3 | 10,6 | 12,0 | 9,2 | 10,6 | 10,4 | 10,2 | 9,9 | 10,3 | 11,4 | 12,9 | 12,8 | 132,7
|
Особи, пов'язані з Антверпеном
- Антоніс Мор (1519—1578), художник
- Плантен Крістоф (1514/20-1589), друкар, видавець, книготорговець
- Йоахим Патінір (1475—1524), художник
- Альбрехт Дюрер (1471—1528), художник
- Пітер Кук ван Альст (1502—1560), художник
- Пітер Брейгель старший (1525—1569), художник
- Жак Йонгелінк (1530—1606), скульптор і медальєр
- Артус Квеллінус Старший (1606—1668), скульптор
- Томас Квеллінус (1661—1709), скульптор
- Пітер Пауль Рубенс (1577—1640), художник
- Теодор Ромбоутс (1597—1637), художник караваджист
- Адріан Брауер (1605—1638), художник
- Антоніс ван Дейк (1599—1641), художник
- Корнеліс де Вос (1584—1651), художник
- Франс Снейдерс (1578—1657), художник
- Давід Тенірс молодший (1610—1690), художник
- Якоб Йорданс (1593—1678), художник
- Йоос де Момпер (1564—1635), художник
- Луї Галле (Louis Gallait, 1810—1887), художник доби романтизму
- Курт Пейзер (1887—1962), художник, графік
- Клячко Юрій Аркадійович (1910—2004), радянський хімік
- Йос ван Іммерсел (нар. 1945), клавесиніст, піаніст, (Автентичне виконавство)
Галерея

Замок Стен
Антверпенська ратуша
Будинки на Ринковій площі
Кафедральний собор
Антверпенська церква Св. Андрія
Будинки на вулиці Кайзерлей
Див. також
Примітки
- archINFORM — 1994.
- Kabinet burgemeester Bart De Wever
- Totale oppervlakte volgens het Kadasterregister, België, gewesten en provincies — Statbel.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 21 вересня 2013.
- http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
- https://www.mulhouse.fr/ma-mairie/relations-internationales-et-cooperation-transfrontaliere/jumelages-europe-asie/
- Kruispuntbank van Ondernemingen · Banque-Carrefour des Entreprises
- Antwerp timeline 1300—1399. Архів оригіналу за 7 травня 2008. Процитовано 16 листопада 2009.
- Antwerp timeline 1400—1499. Архів оригіналу за 10 травня 2008. Процитовано 16 листопада 2009.
- Braudel, Fernand The Perspective of the World, 1985
- Antwerp timeline 1500—1599. Архів оригіналу за 2 травня 2008. Процитовано 16 листопада 2009.
- Antwerp timeline 1600—1699. Архів оригіналу за 7 травня 2008. Процитовано 16 листопада 2009.
- Antwerp timeline 1700—1799. Архів оригіналу за 4 серпня 2008. Процитовано 16 листопада 2009.
- Antwerp timeline 1800—1899. Архів оригіналу за 22 грудня 2007. Процитовано 16 листопада 2009.
- Antwerp timeline 1900—1999. Архів оригіналу за 7 січня 2008. Процитовано 16 листопада 2009.
- Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

.svg.png.webp)
.svg.png.webp)

