Антонюк Андрій Данилович
Андрі́й Дани́лович Антоню́к[1][2][3] (15 (13 — за даними самого Андрія Антонюка) жовтня 1943 (1941 — відповідно до метричної книги), Первомайськ Миколаївської області — 16 квітня 2013) — український живописець, Народний художник України (2007), заслужений художник України (1989), лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1994), Почесний громадянин міста Первомайська, член Національної спілки художників України (від 1970).
| Антонюк Андрій Данилович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
15 жовтня 1943 Первомайськ, Одеська область, Українська РСР, СРСР | |||
| Смерть | 16 квітня 2013 (69 років) | |||
| Миколаїв, Україна | ||||
| Країна |
 СРСР Україна | |||
| Навчання | Одеське художнє училище (1962) | |||
| Діяльність | художник | |||
| Вчитель | Ацманчук Олександр Павлович | |||
| Діти | Антонюк Данило Андрійович | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
Біографічні дані
Андрій Данилович Антонюк народився 15 жовтня 1943 року (за паспортом, а за даними метричної книги, як він сам говорив, 1941 року) в Богополі, передмісті нинішнього Первомайська.
Навчався в єдиній українській школі, що розташовувалась на вулиці, названій на честь єврейського класика Шолом-Алейхема.
Юнацькі роки Андрія Даниловича пройшли в Богополі, навчався у середній школі № 17.
1962 року закінчив Одеське художнє училище імені М. Б. Грекова (в Олександра Ацманчука та Тамари Єгорової).
У 1965—1971 роках працював в Одесі в Художньому фонді. Від 1971 року — у Миколаєві.
Брав активну участь в численних республіканських і всесоюзних виставках, що проводилися в 1967—1985 роках. Член Спілки художників України з 1970 року.
Творчість
Творчості Антонюка притаманні вплив наївного народного мистецтва, символіка експресіонізму та естетика модерну.
У його творчості переважають народні мотиви, художнє осмислення історичного минулого українського народу, його моральні пошуки.
Виразна своєрідність художника, в поєднанні з його неозорим духовним космосом, створили неповторний творчий пласт в художній культурі України. А це поклало початок існуванню особливої південноукраїнської школи образотворчого мистецтва.
Андрій Антонюк — учасник численних виставок.
- 1966 — Республіканська виставка «Карпатські мотиви».
- 1968 — Всесоюзна художня виставка «50 років ВЛКСМ», «Май 1945».
- 1968 — м. Одеса, персональна виставка.
- 1968—1969 — Одеса — обласна виставка «Хліб-сіль», «Вікно», «Рідна земля».
- 1969 — Республіканська і Всесоюзна виставка акварелі «Сім'я».
- 1969 — м. Одеса, персональна виставка.
- 1970 — м. Москва, Всесоюзна виставка.
- 1971 — м. Київ, виставка молодих художників України.
- 1972 — м. Херсон, персональна виставка.
- 1972 — м. Київ — Республіканська виставка акварелі, «Дідусь».
- 1972 — м. Москва — Всесоюзна виставка акварелі.
- 1973 — м. Київ — виставка «Квітуча Україна», «В поле».
- 1973—1974 — м. Одеса, квартирні виставки (персональні). організовані В. Асрієвим.
- 1975 — м. Київ — виставка акварелі «Каласі», «Пам'ять», «Весна».
- 1975 — м. Мінськ — Всесоюзна виставка акварелі.
- 1975 — м. Москва, виставка незалежного українського мистецтва («сахарівська виставка»), що набула широкого резонансу завдяки передачам «Голос Америки», «Радіо свободи», «Німецька хвиля».
- 1978 — м. Москва — Всесоюзна виставка акварелі «Гайдамаки».
- 1980 — м. Одеса, персональна виставка.
- 1981 — м. Одеса, персональна виставка.
- 1983 — м. Первомайськ, виставка «Палітра земляків».
- 1984 — м. Миколаїв — обласна виставка «40 років визволення Миколаєва від німецько-фашистських загарбників».
- 1985 — м. Миколаїв — обласна виставка «40 років Перемоги».
- 1986 — м. Львів, персональна виставка.
- 1987— м. Миколаїв — обласний художній музей ім. В. В. Верещагіна. Персональна виставка.
- 1989 — м. Вознесенськ, виставка.
- 1989 — м. Київ, персональна виставка.
- 1989 — м. Пряшів (Словаччина), персональна виставка.
- 1991 — м. Варшава, виставка.
- 1992 — м. Миколаїв, «Різдвяна виставка».
- 1993 — м. Київ, персональна виставка.
- 1993 — м. Миколаїв, ювілейна виставка до 50-річчя майстра.
- 1994 — м. Торонто (Канада), персональна виставка.
- 1997 — м. Львів, персональна виставка до Дня міста.
- 1998 — м. Миколаїв — м. Одеса, персональна виставка.
- 1999 — м. Миколаїв. Виставка «Шолом-Алейхем на Богополі».
- 2000 — м. Одеса, персональна виставка.
- 2001 — м. Миколаїв, родинна виставка Антонюків.
- 2003 — м. Київ — Національний музей образотворчого мистецтва. Персональна виставка.
- 2003 — м. Миколаїв, родинна виставка Антонюків.
- 2005 — м. Київ — виставка «Свіча роду».
- 2005 — м. Київ — персональна виставка в галереї «Софія».
- 2005 — м. Київ. «Свіча роду».
- 2005 — м. Чикаго (США). Персональна виставка.
- 2006 — м. Київ — персональна виставка. Національний музей образотворчого мистецтва.
- 2007 — м. Миколаїв, Одеса — персональна виставка. Міська галерея — «Боже поле».
- 2007 — м. Миколаїв. «Наша Батьківщина в образотворчому мистецтві ХХ ст.»
- 2008 — м. Одеса, вернисаж в музеї західного і східного мистецтва.
- 2009 — м. Миколаїв, родинна виставка Антонюків.
- 2010 — м. Миколаїв, виставка.
- 2011 — м. Миколаїв, виставка «Ми — пам'ять», присвячена дружині.
- 2011 — м. Шанхай (Китай), виставка до 20-річчя незалежності України.
- 2012 — м. Миколаїв. Виставка Андрія та Данила Антонюків «Сльоза аркасового лева».
- 2012 — м. Чикаго (США), виставка.
- 2013 — м. Київ, виставка «Боже поле Андрія Антонюка: до 70-річчя автора».
- 2013 — 15 жовтня у Миколаївському художньому музеї імені В. В. Верещагіна була відкрита посмерта персональна виставка живопису, присвячена 70-річчю Андрія Антонюка[4]. на виставці було представлено близько 100 картин художника, серед який остання, незавершена картина Антонюка, на якій митець зобразив себе зі своєю дружиною.
Персональні виставки і окремі роботи Андрія Антонюка експонувалися в Угорщині, Чехії, Словаччині, Болгарії, Польщі, Іспанії, КНР, Канаді, США, країнах Латинської Америки, Ізраїлі, Японії, містах — Москві, Шанхаї, Мюнхені, Женеві, Лондоні, Парижі та ін.
Твори зберігаються у провідних музеях України, Державній Третьяковській галереї у Москві, Мадридській галереї.
Твори
- «Карпатський мотив» (1966)
- «Рідна земля» (1969)
- «Вікно» (1970)
- «Весна» (1974)
- «Моя Венеція» (1980)
- «На Бузі» (1987)
- «На Голгофу. Екологія» (1987)
- «Хорали Максима Березовського» (1988)
- «Прийдіть і поклоніться» (1992)
- «Митрополит Іларіон»
- «Журавлі»
- «Біла брама»
- «Біля джерела»
- «Юрій Кондратюк»
- «Через віки»
- «На Синюсі»
- «Вечірня молитва»
- «Селянський Влас»
- «Різдво на Богополі»
- «Цар Колос»
- «Радість весни»
- «Наближення Різдва»
- «Король Лір»
- «Тривога»
- «Селянська хата…»
- «Воздвиження хреста (Олександр Мень)»
- «Щедра осінь»
- «Почута молитва»
- «Святковий день»
- «Коляда»
- «Блакитний очіпок»
- «Ранок на Богополі (тиха молитва)»
- «Трійця на морі»
- «Великдень на Лимані»
- «Феофан Прокопович»
- «В казематі (Тарас Шевченко)»
- «Учителю, хто ми?»
- «Поклоніння землі та водам»
- «Богопільська мадонна»
- «Квітковий Спас»
- «Мамина весна»
- «Мамині лампади»
- «Розмова з Всесвітом»
- «Сурми глас. Пересторога».
- «Покрова»
- «Щедрий жебрак»
- «Дана»
- «СвятоТрійці на морі»
- «Ранок на Лимані»
- «Ігор Тальков»
- «Лелека»
- «Музика Лиману»
- «Україна-Русь непереможна»
- «Сліпий музикант»
- «Маковії»
- «Франсуа Війон»
- «Чумаки»
- «Щедрий жебрак»
- «Чиста вода»
- «Щасливе літо»
- «Благословення (мама)»
- «Лель»
- «Спасіння Ангелом (Ной)»
- «На том берегу»
- «Космічна фантазія»
- «До місяця»
- «Грай, бандуро»
- «Золоті Колоски 47 року»
- «Золота Покрова»
- «Почута молитва»
- «Бабусине світло»
- «До царя Колоса»
- «Пам'ять Мігії»
- «Трійця»
- «Пошли йому долю»
- «Кам'яний міст»
- «Руде телятко»
- «Пам'ятаємо»
- «Ой учора із Вечора…»
- «Білобог»
- «Спас»
- «Свято»
- «Ангел світла»
- «Богопольські дзвони»
- «Та, що запалює зорі»
- «Бандуристи»
- «Пам'яті Валентина Алтанця»
- «Мамина молитва»
- «Тиха молитва»
- «Зоряне молоко»
- «Чорноморський Тартарен»
- «Бабусине світло»
- «Ой, в полі, там плужок оре…»
- «Різдвяна читанка»
- «Колядники»
- «Ідіть до нас кутю їсти…»
- «Дажбог»
- «Три тополі»
- «Благословенна земля»
- «Біля журавля»
- «Біля води-Дани»
- «Бог у всьому»
- «Великий плуг»
- «У маминій хаті»
- «Великдень»
- «Гайдамаки»
- «Вознесіння»
- «Весілля поета»
- «Гонило»
- «Пливе човен…»
- «Пієта»
- «Моя бабуся»
- «Золота корона»
- «Козацьке море»
- «Зачарований ліс»
- «Данилко»
- «Підростай, наш сину!»
- «Жива вода»
- «Селянський Христос»
- «Прошу прощення»
- «Зоряний хлопчик»
- «Дві долі»
- «Чекання»
- «Освячення на морі»
- «Діоген»
Звання та премії
- 1986 — Лауреат премії «Золотий Тризуб»
- 1989 — Заслужений художник УРСР
- 1993 — Премія імені Василя Стуса
- 1994 — Державна премія України імені Тараса Шевченка за серію картин останніх років
- 1996, 1998 — Почесне звання «Городянин року»
- 1997 — Лауреат Міжнародного фестивалю «Український світ»
- 2000 — Срібна медаль Національної Академії мистецтв України
- 2001 — Диплом «Золота фортуна»
- 2002 — Золота медаль Національної Академії мистецтв України
- 2006 — Почесне звання «Людина року»
- 2007 — Народний художник України
- Почесний громадянин міста Первомайська.[5]
Вшанування пам'яті
- вулиця Андрія Антонюка в Миколаєві[6].
- вулиця Андрія Антонюка в Первомайську.
- сквер ім. А. Антонюка в Миколаєві
Бібліографія
Книги
- Антонюк Андрій Данилович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 23. — ISBN 5-88500-071-9.
- Шевченківські лауреати. 1962–2001 : Енциклопедичний довідник / Автор-упор. М. Г. Лабінський; вступ. слово І. М. Дзюба. — К. : Криниця, 2001. — 696 с. — ISBN 966-7575-29-2. — С. 24.
- Малина В. В., Катюха О. О. Антонюк Андрій Данилович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2001. — Т. 1 : А. — С. 587. — ISBN 966-02-2075-8.
- Кремінь, Т. Золоті лампади українського степу / Т. Кремінь // Лампада над Синюхою: альбом-антологія / А. Антонюк, Д. Кремінь ; літ. ред. Т. Кремінь. — Миколаїв, 2007. — С. 3-7.
- Шитюк М. М., Горбуров Є. Г., Горбуров К. Є. Слава і гордість Миколаївщини.75-річчю утворення Миколаївської області присвячується Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine. — Миколаїв: Видавець П. М. Шамрай, 2012. — 275с. — С. 11-14.
Бібліографічні покажчики
- Антонюк Андрей Данилович // Человек года. Горожанин года (1996—2009): библиогр. справочник. — 11-е изд., доп. — Николаев, 2009. — С. 15–16.
- Всесвіт Андрія Антонюка: біобібліогр. покажч. / склад.: М. Тасинкевич, А. Шевченко ; вступ. ст. Т. Креміня ; Миколаїв. обл. універс.[7] наук. б-ка ім. О. Гмирьова ; ред.: Т. Астапенко, Л. Голубенко. — Миколаїв, 2013. — 50 с.
Статті з періодичних видань
- Кремінь, Д. Життя і житіє Андрія Антонюка / Д. Кремінь // Южанинъ. — 2006. — 11 жовт. — С. 1-2.
- Тарасенко, А. Ясновидющі очі Андрія Антонюка / А. Тарасенко // Образотворче мистецтво. — 2007. — № 4. — C. 118—121.
- Андрей Антонюк: «Главное — всегда оставаться человеком» // Вечерний Николаев. — 2007. — 24 февр.
- Мигеевский метеорит с Богополя // Николаев за неделю. — 2007. — 25 февр.-3 марта (№ 1). — С. 1-3.
- Креминь, Д. Николаевец Андрей Антонюк стал народным художником Украины / Д. Креминь // Николаевские новости. — 2007. — 28 марта.
- Наточа, Е. Душа творца перед лампадой / Е. Наточа // Вечерний Николаев. — 2007. — 2 окт.
- Войтова, Н. Андрій Антонюк: «Головне в житті — це любов, справжня, щира, самовіддана» / Н. Войтова, Д. Войтов // Горожанин. — 2008. — № 8. — C. 12-13.
- Кремінь, Д. Вічна загадка любові / Д. Кремінь // Рідне Прибужжя. — 2009. — 26 трав.
- Кремінь, Т. З обійнятих любов'ю літ на Богополі / Т. Кремінь // Українська література в загальноосвітній школі. — 2011. — № 10. — С. 48-49.
- Тасинкевич-Кирилюк, М. Боже поле Андрія Антонюка / М. Тасинкевич-Кирилюк // Рідне Прибужжя. — 2014. — 17 квіт. — С. 8. ; Южная правда. — 2014. — № 45.
Примітки
- Тасинкевич, Марина. Боже поле Андрія Антонюка. http://www.rp.mk.ua/2014/04/17367/ (укр.).
- [www.reglibrary.mk.ua/arc/antonuk.doc Всесвіт Андрія Антонюка] Перевірте схему
|url=(довідка). - Тасинкевич, Марина. Божье поле Андрея Антонюка.
- Николаевцам представили бессмертное творчество маэстро Антонюка// НикВести, 15 жовтня 2013
- Почесні громадяни міста Первомайська — Офіційний сайт Первомайська. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 15 лютого 2013.
- Розпорядження голови — Миколаївська обласна державна адміністрація. www.mk.gov.ua. Процитовано 23 липня 2016.
- В Николаеве появится сквер имени Андрея Антонюка. http://inshe.tv/society/2015-01-30/13713/ (рос.).
Посилання
- Антонюк, Андрій Данилович // ВУЕ
- Галерея ABC арт
- http://www.familyface.net/nikolaev/street.php?3071
- Украинский художник Андрей Антонюк (ФОТО картин)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.