Антоніо Еґаш Моніш

Антоніо Каетану ді Абреу Фрейре Егашем Моніш (порт. António Caetano de Abreu Freire Egas Moniz, вимовляється ['ɛgɐʃ mu'niʃ] [Егашем Муніш]; 29 листопада 1874, Аванка — 13 грудня 1955, Лісабон) — португальський психіатр і нейрохірург, лауреат Нобелівської премії з медицині в 1949 році «за відкриття терапевтичного впливу лоботомії при деяких психічних захворюваннях». Розділив премію з Уолтером Гессом, нагородженим «за відкриття функціональної організації проміжного мозку як координатора активності внутрішніх органів».

Антоніо Еґаш Моніш
Egas Moniz
Ім'я при народженні порт. António Caetano de Abreu Freire de Resende
Народився 29 листопада 1874(1874-11-29)[1][2][…]
Аванка, Ештаррежа
Помер 13 грудня 1955(1955-12-13)[1][2][…] (81 рік)
Лісабон, Португалія[3]
Країна  Португалія
Діяльність політик, нейронауковець, лікар, нейрохірург, викладач університету, психіатр, невролог, дипломат
Alma mater Коїмбрський університет і Лісабонський університет
Галузь Психіатрія, нейрохірургія
Заклад Коїмбрський університет і Лісабонський університет
Посада посол і міністрів закордонних справ Португаліїd
Ступінь доктор наук
Членство Національна академія наук Італіїd і Паризька медична академія
Відомий завдяки: відкриття терапевтичного впливу лоботомії при деяких психічних захворюваннях
Нагороди Нобелівська премія з фізіології або медицини (1949)
 Антоніо Еґаш Моніш у Вікісховищі

Примітки
  1. Encyclopædia Britannica
  2. SNAC — 2010.
  3. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118784560 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.