Антуан Куазево
Антуа́н Куазево́, часто також Куазево́кс (фр. Antoine Coysevox, МФА: [kwazəvɔ], 29 вересня 1640, Ліон — 10 жовтня 1720, Париж) — скульптор і декоратор Франції 2-ї половини 17 століття. Працював в стилістиці бароко, хоча офіційним стилем доби правління короля Людовика XIV проголосили класицизм. Робив портретні бюсти, працював в меморіальній пластиці (надгробок кардинала Дж. Мазаріні).
| Антуан Куазево | |
| фр. Antoine Coysevox | |
 | |
| Ім'я при народженні | Antoine Coysevox |
|---|---|
| Народився | 29 вересня 1640 Ліон |
| Помер | 10 жовтня 1720 (80 років) Париж |
| Національність | француз |
| Громадянство |  Франція |
| Навчання | в Королівській Академії живопису і скульптури в Парижі. |
| Напрямок | бароко і класицизм |
| Працював у містах | Париж |
| Основні роботи | портрет, міфологічний жанр, кінний монумент, надгробок |
Біографія
Майбутній скульптор народився в місті Ліон. Навчався в Королівській Академії живопису і скульптури в Парижі. В 20 років за успіхи в скульптурі був назначиний придворним скульптором короля Франції. Був викладачем в Королівській академії, яку сам же і закінчив. Як скульптор брав участь у проектах короля Людовика XIV по оздобленню палацу в Версалі і тамтешнього парку, створеного геніальним садівником Ленотром. Помер у Парижі.
Перелік головних творів
- портрет матері художника Іасента Ріго
- бюст художника Шарля Лебрена
- бюст міністра фінансів Кольбера
- бюст «Великого Конде» (принц Луї Другий Конде), бронза, Лувр
- Кінний портрет короля Людовика XIV на барельєфі (перехід через річку Рейн), Версальський палац, зал Війни
- Дівчина з мушлею, статуя в парку Версаль
- Великі декоративні вази, парк Версаль
- аллегорія річки Дордонь, парк Версаль
- аллегорія річки Гаронни, парк Версаль
- алегорія річки Сена, 1706, Лувр
- Нептун, 1705, Лувр
- Амфітріта, 1705, Лувр
- бюст гравера Жерара Одрана, Лувр
- бюст короля Франції Людовика XIV. 1689,музей Карнавелє, Париж
- Кінні монументи «Меркурій» та «Слава», сад Тюїльрі
- Надгробок кардинала Дж. Мазаріні,1689-1693,Лувр
- портрет Пьєра Міньяра, теракота, Ермітаж, Петербург
Галерея скульптур
Бог морів Нептун, 1705, Лувр
Король Людовик XIV
Амфітріта, 1705, Лувр
Алегорія річки Сена, 1706
Куазевокс, портретні бюсти
Марі Серре. Мати художника Іасента Ріго (Hyacinthe Rigaud). Мармур, 1706 р.
Художник Шарль Лебрен
Міністр фінансів Кольбер
Портретний бюст принца Луї II Конде
Куазево створив декілька вдалих портетних бюстів. Серед портретів колег — бюст гравера Жерара Одрана. Розкішна, модна перука і велична поза поріднюють бюст з зображеннями аристократів, бо так диктувала мода.
Справжнім шедевром став бронзовий бюст принца Конде. Дуже вдалий полководець, Луї II Конде відрізнявся жорстокістю, блюзнірством, грубим поводженням навіть з близьким оточенням. Він з тих антипатриотів, що обертав свою зброю проти своєї країни. Конде — прибічник Фронди, що воювала проти короля і кардинала Мазаріні. Це він спустошував північні області Франції, це він намагався створити самостійне князівство в своїх землях. Бурхливо проведена молодість, перебування у в'язниці і хвороба зробили його неприємним і антипатичним. Навіть після політичного примирення з королем і кардиналом, його на вісім років відсторонили від справ, бо не довіряли.
Перед скульптором стояло важке завдання створити репрезентативний портрет хворої (хворів на ревматизм)і неприємної, але небезпечної особи. Куазевокс гідно справився з завданням, висунувши на перший план розкішне вбрання Конде і блискучі засоби обробки бронзи. Це трохи затьмарило сміливо змальовану, правдиву і неприємну характеристику образу.
Див. також
Примітки
Джерела
- Всеобщая история искусств, Т. 4, М.: «Искусство», 1963 (рос.)
- Каптерева Т. П.,Быков В. Е. «Искусство Франции 17 века». — М.: «Искусство», 1969 (рос.)