Ануар Брагем
Ануа́р Браге́м (араб. أنور ابراهم; 20 жовтня 1957, Туніс) — відомий у світі туніський музика й композитор.
| Ануар Брагем | |
|---|---|
| أنور ابراهم | |
![]() Зображення | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 20 жовтня 1957 (64 роки) |
| Місце народження | місто Туніс, Туніс |
| Роки активності | 1972— дотепер |
| Громадянство | Туніс |
| Національність | тунісець |
| Професія | музика |
| Освіта | Туніська національна музична консерваторія |
| Вчителі | Ali Sritid |
| Інструменти | уд |
| Жанр | джаз, фольк, арабська музика |
| Співпраця | Ян Ґарбарек, Джон Сурман, Дейв Голанд, Ласад Госні, Бешир Селмі, Барбарос Еркьосе, Соня Ларейсі, Річард Ґальяно, Франсуа Кутюр'є, Жан-Луї Матіньєр, Клаус Ґесінґ, Халед Ясін |
| Лейбл | ECM Records |
| Нагороди |
Associate Member of the Tunisian Academy of Sciencesd |
| Премії | Prix National de la Musique (Туніс, 1985); Edison Music Awards (Нідерланди, 2006); Echo Jazz Award (Німеччина, 2010) |
| Звання | |
| www.anouarbrahem.com | |
| | |
Життєпис
У десять років Ануар починає вивчати уд у Туніській національній музичній консерваторії; його вчителем є Алі Сріті. У п'ятнадцять років він регулярно грає в місцевих оркестрах, а у вісімнадцять вирішує повністю присвятити себе музиці. Щодня, протягом чотирьох років, Алі Сріті навчає його тонкощам та секретам класичної арабської музики, проте, згодом, Ануар розширює свої музичні вподобання і починає слухати музичні направлення всього Середземномор'я, Ірану й Індії, а пізніше і джаз, що стає невід'ємною частиною його життя.
У 1981 переїздить до Парижа, де протягом чотирьох років співпрацює з Морісом Бежаром і створює безліч оригінальних праць, зокрема, для туніських фільмів і театральних постановок. Після повернення до Тунісу в 1985 році, протягом п'яти наступних років створює і дає концерти.
У 1989 році Ануар зустрічає продюсера Манфреда Айхера, завдяки якому записує свій перший студійний альбом «Barzakh», під лейблом ECM Records, що стає точкою відліку співпраці Ануара Брагема з найбільш талановитішими музиками світу незалежно від жанру чи традиції, серед яких Ян Ґарбарек, Джон Сурман, Дейв Голанд та інші, протягом останніх двадцяти років.[1]
Дискографія
Альбоми
| Рік | Альбом | Найвища позиція в чарті | |||
|---|---|---|---|---|---|
| BE(V) | BE(W) | FR | CH | ||
| 1991 | Barzakh | — | — | — | — |
| 1992 | Conte de l'Incroyable Amour | — | — | — | — |
| 1994 | The Silences Of The Palace | — | — | — | — |
| 1995 | Khomsa | — | — | — | — |
| 1998 | Thimar | — | — | — | — |
| 2000 | Astrakan Café | — | — | — | — |
| 2002 | Le Pas du Chat Noir | — | — | 86 | — |
| 2006 | Le Voyage de Sahar | 89 | — | 89 | — |
| 2009 | The Astounding Eyes of Rita | 81 | 89 | 84 | — |
| 2014 | Souvenance | 43 | 75 | 64 | 82 |
.jpg.webp)