Анхеліка Рівера

Анхеліка Рівера (ісп. Angélica Rivera; 2 серпня 1969, Мехіко) — мексиканська акторка, колишня дружина екс-президента Мексики Енріке Пеньї Ньєто.

Анхеліка Рівера
ісп. Angélica Rivera
Ім'я при народженні	ісп. Angélica Rivera Hurtado
Народилася	2 серпня 1969 (52 роки) Мехіко, Мексика
Громадянство	Мексика
Релігія	католицтво
Діяльність	телеакторка, політична діячка, акторка, модель, кіноакторка, акторське мистецтво
Роки діяльності	з 1989 — тепер. час
У шлюбі з	Енріке Пенья Ньєто
Діти	Sofía Castro^d
IMDb	nm0729210
Нагороди та премії
Анхеліка Рівера у Вікісховищі

Життєпис

Анхеліка Рівера Уртадо народилась 2 серпня 1969 року в Мехіко. Окрім неї в родині Мануеля Рівери Руїса та Марії-Еухенії Уртадо Ескаланте було ще п'ятеро дочок і один син. У 1987 році перемогла у конкурсі краси El rostro de El Heraldo de México, після чого стала працювати моделлю. У 1988 році зіграла одну з ролей у теленовелі «Солодкий виклик», за якою послідували ролі у серіалах «Просто Марія» (1989), «Дотягнутися до зірки 2» (1991), «Сон кохання» (1993) та інших. У 1993 році знялася у фільмі «От лякають!», де її партнерами стали Рафаель Інклан, Патрисія Реєс Спіндола та Ернесто Лагардія.

У 1995 році зіграла головну роль у теленовелі «Хазяйка», яка зазнала великого успіху. Також успішною була головна роль у серіалі «Анхела» (1998). У 2003 році зіграла свій перший негативний персонаж у серіалі «Нічна Маріанна». У 2007 році виконала головну роль у серіалі «Квінтесенція кохання», після чого оголосила про завершення акторської кар'єри[1].

11 грудня 1994 року вийшла заміж за телепродюсера Хосе Альберто Кастро (брата Вероніки Кастро), в подружжя народились троє доньок — Софія (1996), Фернанда (1999) та Рехіна (2005). У 2008 році пара розлучилась[2].

27 листопада 2010 року Анхеліка Рівера вийшла заміж за вдівця Енріке Пенья Ньєто, губернатора штату Мехіко, й виконувала обов'язки першої леді цього штату наступні два роки. У 2012 році її чоловік був обраний президентом Мексики, завдяки чому вона стала першою леді країни до кінця його президентського терміну у 2018 році. Також її було призначено головою Громадської консультативної ради Національної системи комплексного розвитку родини (Sistema Nacional para el Desarrollo Integral de la Familia, скорочено DIF). Супроводжувала чоловіка в офіційних поїздках, як, наприклад, церемонія інавгурації Франциска I 13 березня 2013 року, та офіційні візити 2014-го року до Франції та Іспанії, де її було нагороджено орденом Ізабелла Католички[3]. Розлучилися 2 травня 2019 року[4].

Фільмографія

Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1988	с	Солодкий виклик	Dulce Desafio	Марія Інес
1989	с	Просто Марія	Simplenente Maria	Ізабелла де Пеньяльберт
1990	с	Моя маленька Соледад	Mi pequeña Soledad	Маріса Вільясеньор
1991	с	Мрійниця	La Picara Soñadora	Джованна Каріні
1991	с	Дотягнутися до зірки 2	Alcanzar una Esrtrella 2	Сільвія Велес
1991	с	Жінка, випадки з реального життя	Mujer, casos de la vida real	різні персонажі
1993	с	Сон кохання	Sueño de Amor	Ісабель Гонсалес
1993	ф	От лякають!	¡Aqui aspantan!	Габі
1995	с	Хазяйка	La dueña	Рехіна Вільяреаль
1997	с	Ураган	Huracán	Єлена Роблес
1998	с	Анхела	Angela	Анхела
2001	с	Без гріха	Sin pecado concebido	Маріанна Кампос Ортіс
2003	с	Нічна Маріанна	Mariana de la noche	Марсія Монтенегро
2007	с	Квінтесенція кохання	Destilando Amor	Тереса/Маріанна Франко Вільяреаль

Нагороди та номінації

TVyNovelas Awards

• У 1994 році номінувалася в категорії «Найкраща молода акторка» («Mejor actriz joven») за роль в теленовелі «Сон кохання».
• У 1996 році отримала премію в категорії «Найкраща молода акторка» («Mejor actriz joven») за головну роль в теленовелі «Хазяйка».
• У 1999 році номінувалася в категорії «Найкраща виконавиця головної ролї» («Mejor actriz protagonista») за головну роль в теленовелі «Анхела».
• У 2002 році номінувалася в категорії «Найкраща виконавиця головної ролі» («Mejor actriz protagonista») за головну роль в теленовелі «Без гріха».
• У 2004 році отримала премію в категорії «Найкращий антигерой» («Mejor villana») за роль в серіалі «Нічна Маріанна»
• У 2008 році отримала премію в категорії «Найкраща виконавиця головної ролі» («Mejor actriz protagonista») за роль в теленовелі «Квінтесенція кохання»[5].

Відзнаки

• Орден Карлоса III (2013)
• Орден Ізабелли Католички (2014)
• Орден інфанта Енріке

Примітки

1. Angélica Rivera. IMDb (англ.). Процитовано 9 серпня 2020.
2. http://www2.esmas.com/entretenimiento/farandula/030388/angelica-rivera-y-jose-alberto-castro-firman-divorcio
3. El rey de España condecora a Peña Nieto y Angélica Rivera. El Informador :: Noticias de Jalisco, México, Deportes & Entretenimiento (es-ES). Процитовано 9 серпня 2020.
4. Angélica Rivera anuncia su divorcio de Peña Nieto. CNN (ісп.). 8 лютого 2019. Процитовано 9 серпня 2020.
5. Премия TVyNovelas-2008

Посилання

• Анхеліка Рівера на сайті IMDb (англ.)