Аральське море
Ара́льське мо́ре (тюрк. арал — «острів») — безстічне солоне озеро в Туранській низовині в пустельній зоні на теренах Казахстану й Узбекистану.
| Аральське море | ||||
|---|---|---|---|---|
 Аральське море 1989-го (ліворуч) і 2014-го (праворуч) | ||||
| 45°00′00″ пн. ш. 59°56′50″ сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |
 Казахстан і  Узбекистан | |||
| Регіон | Казахстан | |||
| Розташування |
Казахстан Узбекистан | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | Безстічна область | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні |
17 160 км² (2004), 28 687 км² (1998), 68 000 км² (1960) км² | |||
| Висота | 31 м | |||
| Глибина макс. | 42 м і 8,7 м | |||
| Довжина | 428 км | |||
| Ширина | 284 км | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| Вливаються | Амудар'я, Сирдар'я | |||
| Площа басейну | 690 000 км² | |||
| Країни басейну | Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Таджикистан, Афганістан | |||
| Інше | ||||
| Міста та поселення | (Аральськ) | |||
| Geonames | 1526250 | |||
| Зменшення рівня Аральського моря впродовж 2000-2011 років | ||||
  Аральське море (Казахстан) | ||||
|
||||
|
| ||||
 Аральське море у Вікісховищі | ||||
Із початку 1960-х рівень моря катастрофічно знизився (Сирдар'я і періодично Амудар'я не впадають в озеро). Зараз[коли?] озеро здебільшого пересохло, за винятком найглибших частин; Арал — регіон екологічного лиха. Площа Аральського моря до початку висихання становила 66 458 км². Найбільша глибина була 68 м, середня — 15,5 м. У морі було багато островів загальною площею 2345 км². Найбільші острови: Кокарал, Відродження, Барса-Кельмес.
Північний берег Аральського моря був сильно порізаний і мав кілька великих заток. Західний — рівний, підвищений, з кручами «чинками» висотою до 100—150 м. Східний і південний береги — низовинні. Рівень Аральського моря і в ті часи був мінливий. Амплітуда коливання пересічних річних рівнів становила З м. Колишній рівень мав відмітку 52 м над рівнем океану. Коливання рівня Аральського моря залежали від стоку Амудар'ї і Сирдар'ї, які його живили. З будівництвом Каракумського каналу та Голодностепської зрошувальної системи відбулися значні зміни у водному балансі Аральського моря. Припинення стоку річок внаслідок надмірного зрошування призвело до висихання моря.
Солоність Аральського моря становила 10-11 ‰. Північна частина Аральського моря взимку замерзала.
Судноплавство тривало близько 7 місяців.
В Аральському морі водилося до 20 видів риб. Середньорічний вилов риби становив понад 35 тисяч тон. Основні промислові риби — короп, лящ, вобла. Зараз[коли?] в пересолених водах тих басейнів, які залишилися на дні озера, і досі є життя — існують кілька видів водоростей та живе один вид риби, хоч вважалося, що, коли солоність досягне такого рівня, ніякого життя в озері, окрім мікроорганізмів, не залишиться.
Карту Аральського моря вперше склав О. І. Бутаков, в експедиції якого брав участь Т. Г. Шевченко, який дав низку замальовок Аральського моря. Акишев А. О. першим провів топографічне знімання островів Аральського моря.
Галерея
Карта Аральського моря А. Бутакова (Лондон, 1853)
Розміщення аральського моря в межах 1960 року
Перші російські човни на Аральському морі, ескіз Тараса Шевченка, 1848
Зменшення площі моря з 1960 по 2010 рік
Корабель аральської флотилії
Аральське море. Піднята область зліва — це колишній берег
Див. також
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Кравчук П. А. Географический калейдоскоп. — К. : Радянська школа, 1988. — 143 с. — 130 тис. прим. — ISBN 5-330-00384-9.
- Кравчук П. А. Рекорды природы. — Любешов : Эрудит, 1993. — 216 с. — ISBN 5-7707-2044-1.
Посилання
- Смерть моря
- Аральське море на мапі Казахстану.
- Куди зникло Аральське море. Дивні символи на висохлому дні. Клімат планети. // youtube.com (рос.)
