Аранча Санчес Вікаріо
Арансасу Ара́нча Ізабель Марія Са́нчес Віка́ріо (ісп. Aranzazu Arantxa Isabel María Sánchez Vicario; нар. 18 грудня 1971 у Барселоні, Іспанія) — професійна іспанська екс-тенісистка, колишня перша ракетка світу, багаторазова переможниця турнірів Великого шолома в одиночній та парній грі, олімпійська медалістка.
| Аранча Санчес-Вікаріо | |
|---|---|
 | |
| Громадянство | Іспанія |
| Місце проживання | Барселона, Іспанія |
| Дата народження | 18 грудня 1971 (50 років) |
| Місце народження | Барселона, Іспанія |
| Зріст | 169 см |
| Вага | 56 кг |
| Початок кар'єри | 1985 |
| Робоча рука | права |
| Бекхенд | дворучний |
| Призові, USD | 16 942 640 |
Одиночний розряд | |
| Матчів в/п | 759-295 |
| Титулів | 29 |
| Найвища позиція | №1 (6 лютого 1995) |
| Турніри Великого шлема | |
| Австралія | Фінал (1994, 1995) |
| Ролан Гаррос | Перемога (1989, 1994, 1998) |
| Вімблдон | Фінал (1995, 1996) |
| США | Перемога (1994) |
Парний розряд | |
| Матчів в/п | 676-224 |
| Титулів | 69 |
| Найвища позиція | №1 (13 лютого 1995) |
| Востаннє картку оновлено: виступи закінчила | |
Протягом своєї кар'єри вона виграла чотири титули Великого шолома в індивідуальній категорії, шість у парній категорії й чотири в міксті. На початку 2007 Санчес Вікаріо була уведена до Залу тенісної слави.
Біографія
Аранча Санчес Вікаріо народилася у Барселоні, у 1971 у тенісній родині. У 4 роки вона почала грати в теніс, взявши приклад у старших братів Еміліо і Хав'єра Санчесів (вони обидва стали професійними гравцями). У 14 років Аранча одержала статус професіонала.
Сімнадцятирічна Аранча сколихнула тенісний світ, коли в 1989-му, будучи 10-ою ракеткою світу, завдала поразки першій ракетці Штеффі Граф у фіналі турніру Роланд Гаррос. Аранча стала на той момент наймолодшою тенісисткою на Відкритому чемпіонаті Франції. Щоправда наступного року цей рекорд був перевершений югославкою Монікою Селеш яка виграла турнір у віці 16 років.
Аранчу в турі ніжно називали «Барселонським Джмелем», тому що вона «жалила» багатьох головних конкурентів своєї тенісної епохи.
Найуспішнішим роком для іспанки (в індивідуальній категорії) став 1994, коли вона виграла вісім турнірів, а також Відкритий Чемпіонат Франції (удруге) й Відкритий чемпіонат США. У 1998 вона виграла третій титул на французькому турнірі. Цього ж року Аранча була нагороджена Премією Принца Астурійського в спортивній номінації.
Санчеc Вікаріо в 1995 очолила міжнародний жіночий рейтинг тенісисток-професіоналів (протягом 12 тижнів).
У парній категорії Санчес Вікаріо вигравала турніри в Австралії в 1992 роках (разом з Геленою Суковою), 1995 (з Яною Новотною) і 1996 (з Чандою Рубін), на US Open в 1993 (з Геленою Суковою) і 1994 (разом з Яною Новотною), і на Вімблдонському турнірі у 1995 (з Яною Новотною). Крім цього вона виграла чотири титули Великого шолома в міксті.
У 1991-му Аранча допомогла Іспанії виграти перший титул у Кубку Федерації, завдавши поразки команді Сполучених Штатів у фіналі турніру. Аранча Санчес-Викаріо також входила до складу збірної Іспанії на Кубку Хопмана в 1990 й 2002. У ці роки збірна виграла цей кубок.
Вона представляла Іспанію на Олімпійських Іграх. Її перший дебют на Олімпіадах відбувся у 1988 році в Сеулі, де вона брала участь в одиночній сітці й програла в першому колі. Удруге взяла участь в Барселонській олімпіаді у Барселоні, де вона в одиночному турнірі програла в півфіналі Дженніфер Капріаті), а в парі (разом з Кончітою Мартінес стала срібною призеркою. Через чотири роки, в Атланті 1996, вона програла у фіналі Ліндсей Давенпорт і досягла півфіналу в парному турнірі разом з Кончітою Мартінес. У Сіднеї у 2000 програла у чвертьфіналі в одиночному розряді. Аранча Санчес Вікаріо оголосила про вихід з професійного тенісу в листопаді 2002, однак повернулася у 2004, щоб зіграти у парі на Олімпійських іграх в Афінах.
У серпні 2000 іспанка вийшла заміж за спортивного журналіста Хуана Вехілса. Через 10 місяців вони розлучилися.
У 2005-му «TENNIS Magazine» помістив її на 27-е місце в списку 40 великих гравців тенісної ери.
Турніри Великого шолома
Перемоги (4)
| Рік | Турнір | Опонент | Рахунок |
| 1989 | Відкритий чемпіонат Франції |  Штеффі Граф | 7-6(6), 3-6, 7-5 |
| 1994 | Відкритий чемпіонат Франції |  Марі П'єрс | 6-4, 6-4 |
| 1994 | Відкритий чемпіонат США | Штеффі Граф | 1-6, 7-6, 6-4 |
| 1998 | Відкритий чемпіонат Франції | .svg.png.webp){kind=small} Селеш Моніка | 7-6(5), 0-6, 6-2 |
Фіналіст (8)
| Рік | Турнір | Опонент | Рахунок |
| 1991 | Відкритий чемпіонат Франції | Селеш Моніка | 6-3, 6-4 |
| 1992 | Відкритий чемпіонат США | Селеш Моніка | 6-3, 6-3 |
| 1994 | Відкритий чемпіонат Австралії | Штеффі Граф | 6-0, 6-2 |
| 1995 | Відкритий чемпіонат Австралії | Марі П'єрс | 6-3, 6-2 |
| 1995 | Відкритий чемпіонат Франції | Штеффі Граф | 7-5, 4-6, 6-0 |
| 1995 | Вімблдонський турнір | Штеффі Граф | 4-6, 6-1, 7-5 |
| 1996 | Відкритий чемпіонат Франції | Штеффі Граф | 6-3, 6-7(4), 10-8 |
| 1996 | Вімблдонський турнір | Штеффі Граф | 6-3, 7-5 |