Арвід Карлссон

Арвід Карлссон (швед. Arvid Carlsson) (нар. 25 січня 1923(19230125), Упсала, Швеція — пом. 29 червня 2018, Гетеборг[5][6], Гетеборг) — шведський фармаколог, лауреат Нобелівської премії. Досліджував властивості нейромедіатору дофаміну і його вплив на пацієнтів із хворобою Паркінсона.

Арвід Карлсcон
швед. Arvid Carlsson
Народився 25 січня 1923(1923-01-25) (99 років)
Уппсала, Швеція[1]
Помер 29 червня 2018(2018-06-29)[2][3][…] (95 років)
Гетеборг
Країна  Швеція
Діяльність лікар, нейронауковець, фармаколог, фармацевт, викладач університету
Alma mater Лундський університет
Галузь хімія і молекулярна біологія
Заклад Гетеборзький університет і Лундський університет
Членство Шведська королівська академія наук і Європейська академія[4]
Батько Gottfrid Carlssond
Брати, сестри Sten Carlssond
Нагороди Нобелівська премія з фізіології або медицини (2000)
 Арвід Карлссон у Вікісховищі

Біографія

Народився в Уппсалі, в родині історика Готфрида Карлссона. Закінчив медичний факультет Лундського університету. В 1944 році, під час навчання, брав участь в професійному медичному огляді групи ув'язнених німецьких концентраційних таборів, звільнених завдяки ініціативі Фольке Бернадота, члена шведської королівської сім'ї.

Служив в лавах шведських збройних сил. В 1951 отримав ступінь ліценціята медицини, а через якийсь час і доктора. Деякий час викладав в Лундському університеті. В 1959 перейшов на роботу в Гетеборзький університет.

В 1957 році довів, що дофамін є не тільки попередником норадреналіну, а й виконує в мозку роль нейромедіатора[7][8] Працюючи на замовлення компанії Astra AB, Карлссон з колегами зміг синтезувати з бромфеніраміну перший селективний інгібітор зворотного захоплення серотоніну — зимелідин. Карлссон також розробив метод вимірювання кількості дофаміну в тканинах мозку. Він продемонстрував зв'язок між рівнем дофаміну в базальних гангліях і контролем над руховими функціями, вводячи піддослідним тваринам резерпін, що пригнічує дію дофаміну і приводить до зниження його кількості в мозковій речовині. Подібний процес був відзначений і при хворобі Паркінсона. За допомогою леводопи Карлссону вдалося частково припинити процес і зняти у пацієнтів з хворобою Паркінсона деякі симптоми.

Був противником фторування води[9].

Нагороди та визнання

Див. також

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #1047877732 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Nobelpristagaren Arvid Carlsson är död
  3. Arvid Carlsson: the 2000 Nobel Laureate in Medicine
  4. https://www.ae-info.org/ae/User/Carlsson_Arvid
  5. Nobelpristagaren Arvid Carlsson död. Upsala Nya Tidning. 30 червня 2018.
  6. In memory of Arvid Carlsson (1923-2018). Sahlgrenska Academy. Процитовано 30 червня 2018.
  7. 3,4-Dihydroxyphenylalanine and 5-Hydroxytryptophan as Reserpine Antagonists. Архів оригіналу за 20 січня 2013. Процитовано 11 січня 2013.
  8. Home : Nature Status
  9. Fluor i dricksvattnet kan ge cancer | Inrikes | SvD. Архів оригіналу за 20 січня 2013. Процитовано 11 січня 2013.
  10. http://www.ae-info.org/ae/Member/Carlsson_Arvid. Проігноровано невідомий параметр |hrsg= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |titel= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |zugriff= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |sprache= (довідка); Пропущений або порожній |title= (довідка)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.