Атаки (Україна)

Ата́ки — село в Хотинській міській громаді Дністровського району Чернівецької області України. Населення становить 638 осіб.

село Атаки
Панорама с.Атаки із с.Жванець
Панорама с.Атаки із с.Жванець
Країна  Україна
Область Чернівецька область
Район/міськрада Дністровський район
Громада Хотинська міська громада
Код КАТОТТГ UA73040190030077295
Облікова картка Атаки 
Основні дані
Населення 638
Поштовий індекс 60008
Телефонний код +380 3731
Географічні дані
Географічні координати 48°32′30″ пн. ш. 26°28′44″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 137 м
Місцева влада
Адреса ради 60008, с. Атаки, вул. Терешкової, 1
Карта
Атаки
Атаки
Мапа

 Атаки у Вікісховищі

Село є одним із центрів килимарства на Хотинщині[1].

Історія

Етимологія

Назва села походить від молдавського «отак» — «табір; курінь»[2].

Передісторія

В урочищі Стінка біля села було знайдено зразки найдавніших виробів (рубил) з дністровського кременю[3]. На території села було виявлено рештки мисливських стійбищ[4], там було виявлено музичний інструмент з оленячого рогу («флейта»), вік якої — понад 15 тис. років[5].

Також на території було виявлено рештки скотарсько-землеробських поселень[6].

Історія після заснування

За даними на 1859 рік у власницькому селі Хотинського повіту Бессарабської губернії, налічувалось 108 дворових господарств, існувала православна церква[7].

Станом на 1886 рік у царанському[в] селі Рукшинської волості мешкало 607 осіб, налічувалось 110 дворових господарств, існували православна церква та школа[8].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 831 особи (456 чоловічої статі та 375 — жіночої), з яких 704 — православної віри, 123 — юдейської[9].

Поблизу села, у ніч з 9(22) на 10(23) січня 1919 року, розпочалося Хотинське повстання, коли прихильники Директорії Бессарабського національного союзу перетнулися із румунським кавалерійським загоном[10]. Тут же і був розміщений головний штаб повстанців на час останніх боїв. Після перемоги румунських військ село палили три дні, залишивши тільки декілька хат[11].

Село пережило голодомор 1946–1947 рр., про що згадувалося у таємному листі секретаря Хотинського райкому КП(б)У Жиленка[12].

Населення

За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 638[13][14] осіб. Рідною мовою назвали[15]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 622 97,49%
російська 11 1,72%
білоруська 2 0,31%
інші 3 0,48%

Мовні особливості

Село нанесено на «Атлас української мови»[16].

Відомі люди

Серед уродженців села — Іларіон Дунгер, голова Бессарабського національного союзу, а також член постійного комітету Союзу — Директорії[17]. Пастух Іван Аристархович (1912-1993), художник-килимар, засновник Хотинської килимарської артілі. Також тут народився радянський учений у галузі тваринництва Юхим Федотович Лискун (1873–1958).

Галерея
  • автобусна зупинка
  • пам’ятник ВВВ
  • церква
  • магазин
  • табличка із назвою села перед в’їздом до села
  • хрест
  • Міст через Дністер веде до села

Див. також

Примітки
б. ^ власницьке

Виноски
  1. Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 375.
  2. Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 131.
  3. Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 13.
  4. Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 19.
  5. Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 21.
  6. Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 25.
  7. Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 940)
  8. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  9. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-19)
  10. Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 197.
  11. Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 202.
  12. Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 242.
  13. Облікова картка на сайті ВРУ[недоступне посилання з червня 2019]
  14. Населення населених пунктів Чернівецької області за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 20 жовтня 2012. Процитовано 16 листопада 2013.
  15. Розподіл населення за рідною мовою, Чернівецька область (у % до загальної чисельності населення) - 073 ХОТИНСЬКИЙ РАЙОН, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 16 листопада 2013.
  16. Атлас української мови: в трьох томах. Т. 2. Волинь, Наддністрянщина, Закарпаття і суміжні землі / АН Української РСР, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні (К.). — К. : Наукова думка, 1988. — 520 с.
  17. Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 195.

Література
  • Добржанський О., Макар Ю., Масан О. Хотинщина. Історичний нарис. — Чернівці : Молодий буковинець, 2002. — 464 с. — ISBN 966-7109-26-7.

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.