Атирау
Атирау (каз. Атырау, вимовляється [ɑtəˈrɑw], Атира́в; до 1991 року — Гур'єв) — місто на заході Казахстану, обласний центр Атирауської області. Лежить на березі річки Урал, через яку має вихід у Каспійське море. Засноване в 1640 році, населення 184 360 чоловік (2012).
| Атирау Атырау | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
![]() Атирау | |||||
| Основні дані | |||||
| 47°07′ пн. ш. 51°53′ сх. д. | |||||
| Країна |
| ||||
| Регіон | Атирауська область | ||||
| Столиця для | Атирауська область, Q19908880? і Guryev Okrugd | ||||
| Засновано | 1640 | ||||
| Площа | 3500 км² | ||||
| Населення | 184 360 (2012) | ||||
| Висота НРМ | −20 м | ||||
| Міста-побратими | Астрахань, Актау, Уральськ, Актобе, Сиктивкар, Ашдод (2 травня 2006)[1][2], Абердин | ||||
| Часовий пояс | UTC+5 | ||||
| GeoNames | 610529 | ||||
| OSM | ↑214834 ·R (Атирауська область) | ||||
| Поштові індекси | 060001-060011 | ||||
| Міська влада | |||||
| Вебсайт | akimat-atyrau.kz | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
![]() Атирау Атирау (Казахстан) | |||||
|
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
У місті розташована Апостольська адміністратура Атирау.
Історія
Історія міста починається з 1640 року, коли російський купець Гурій Назаров в гирлі річки Яїк при впадінні в Каспійське море побудував дерев'яний острог. Діти засновника Михайло, Іван і Андрій Гур'єв одні з перших почали рибний промисел на річці Яік. Пізніше острог перейшов під владу Яіцького козачого війська. У 1647—1648 роках за царським указом було зведене кам'яне місто, його стали іменувати Нижнім Яіцьким містечком, рідше — Усть-Яіцким містечком. Починаючи з XIX ст. місто отримало назву на честь засновника Гур'єв. За ініціативою заможних городян, була збудована кам'яна церква, одна з перших високих будівель старого міста. Місто було засноване на узбережжі, але тепер знаходиться на віддалі від нього на 25-30 км. Тут були побудовані перші заводи по переробці нафти і завод нафтового обладнання, а також найбільший в республіці рибоконсервний завод. Атирау, а саме Ембенском нафтоносний район, став центром нафтовидобувної промисловості Казахстану. У 50 км від міста знаходяться руїни середньовічного міста Сарайчика (XVI—XVII ст.)[3].
У 1667—1668 місто було зайняте Степаном Разіним. Згодом Катерина II, щоб стерти з пам'яті народу всякі спогади про Пугачовське повстання, перейменувала Яік на річку Урал. З 1865 року місто стало центром Гур'євського повіту Уральської області[4].
В 1920-х роках Гур'єв став розширюватися будівництвом рибоконсервного комбінату і його житлового масиву Баликши. Під час радянсько-німецької війни відбулася евакуація промислових підприємств і будівництво нафтопереробного заводу ГНПЗ. Всі ці підприємства з'явилися на протилежному боці міста.
З будівництвом залізниці Гур'єв — Астрахань був побудований залізничний міст через Урал і новий вокзал. Ця дорога дала найкоротший шлях із півдня Середньої Азії з Мангишлаку в європейську частину країни.
4 жовтня 1991 року Гур'євська міська рада народних депутатів перейменував місто в Атирау.
У 1999 році відзначалося 100-річчя здобутку казахстанської нафти: місто Атирау в пресі почали називати «нафтової столицею» Казахстану[5].
Примітки
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Атирау
- Офіційна веб-сторінка міста Атирау (казах.) — (рос.)




