Афанасьєва Анастасія Валеріївна

Анастасія Валеріївна Афанасьєва (нар. 1982(1982), Харків) — українська російськомовна поетеса. Лауреатка премії журналу «Рец» (2005), Російської премії (2006), премії «ЛітератуРРентген» (2007) та ін.[1] Шорт-лист премії «Дебют» 2003.[2] Закінчила Харківський державний медичний університет, працює судово-психіатричною експерткою. Мешкає в Харкові. Вірші, проза, статті про сучасну поезію публікувалися в журналах, альманахах «Вавилон» і «©оюз писателей», антологіях. Автор віршованих книг «Бідні білі люди» (М., 2005), «Голоса говорять» (М., 2007).[1]"Білі стіни" (2010), «Солдат білий, солдат чорний» (2010), «Порожня куля» (2012), «Відбитки» (2014 року), аудіозбірки «Біле там, біле тут»(3 CD, 2011). Вірші перекладалися на українську, білоруську, англійську та італійську мови.

Афанасьєва Анастасія Валеріївна
Народилася 31 січня 1982(1982-01-31) (39 років)
Харків, Українська РСР, СРСР
Країна  Україна
 СРСР
Діяльність поетеса, письменниця, перекладачка
Alma mater Харківський національний медичний університет
Знання мов українська і російська
Роки активності 2005 — тепер. час
Нагороди

Російська преміяd

На думку поетеси й есеїстки Наталії Черних,

поетичний світогляд Афанасьєвої можна назвати мозаїчним: кожен міні-фрагмент (метафора або метонімічне перенесення) має досить чіткі межі. Проте ці межі не замкнуті, а як би змазані на смислових ланках. Чому відповідає метрики-ріфміческая пульсація стежка: це і вільний вірш, і метрично організований. Афанасьєва — поетеса, що володіє особистою, впізнаваною пластикою слова[3]

Примітки
  1. Анастасія Афанасьєва. Говорити
  2. Анастасія Афанасьєва на netslova.ru
  3. Н. Черних. Фотографія мови: Рецензія на книгу віршів Анастасії Афанасьєвої «Голоса говорять».

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.