Балійське письмо

Балійське письмо (балі. Aksara Bali) — писемність, що використовувалась на індонезійському острові Балі. Здебільшого була замінена латинською абеткою. Незважаючи на це, писемність використовується і до цього дня, хоча лише деякі люди вільно володіють нею. Головним чином застосовується в релігійних писаннях.

Балійське письмо ᬅᬓ᭄ᬱᬭᬩᬮᬶ
Вид	абугіда
Мови	балійська
Період	з 1 тис н.е. — сьогодення
Напрям	зліва направо
Юнікод	U+1B00—U+1B7F
Ця стаття містить символи МФА та знаки описуваної системи письма. Якщо у Вас не встановлений відповідний шрифт, то замість юнікодівських символів Ви можете побачити знаки питання, квадратики або інші знаки.

Вивіска латиницею та балійським письмом

Балійське письмо переважає в традиційних церемоніях острова Балі та міцно асоціюється в індуїзмом. Письмо в основному використовується для копіювання лонтарів або манускриптів на пальмовому листі, що містять релігійні тексти[1][2].

Балійське письмо походить від письма каві, яке, в свою чергу, бере витоки від письма брахмі - предка майже всіх письменностей південно-східній Азії.

Абетка

Абетка включає в себе 47 символів, 14 з яких позначають голосні звуки, інші 33 - приголосні.

Приголосні

Приголосні називаються wianjana (ᬯ᭄ᬬᬦ᭄ᬚᬦ). У балійському письмі їх 33, проте лише 18 з них, звані wreṣāstra (ᬯᬺᬱᬵᬲ᭄ᬢ᭄ᬭ), використовуються для запису балійської мови. Решта застосовуються для запису слів, запозичених з каві та санскриту.

Приголосні
Місце творення	Pancawalimukha					Напівголосні	Фрикативні	Wisarga
	Глухі		Дзвінкі		Носові
Гортанні	(Ka) Ka^1	(Kha) Ka mahaprana	(Ga) Ga^1	(Gha) Ga gora	(Nga) Nga^1			(Ha) Ha^1^2
Середньопіднебінні	(Ca) Ca murca^1	(Cha) Ca laca	(Ja) Ja^1	(Jha) Ja jera	(Nya) Nya^1	(Ya) Ya^1	(Śa) Sa saga
Ретрофлексні	(Ṭa) Ta latik	(Ṭha) Ta latik m.	(Ḍa) Da murda a.	(Ḍha) Da murda m.	(Ṇa) Na rambat	(Ra) Ra^1	(Ṣa) Sa sapa
Зубні	(Ta) Ta^1	(Tha) Ta tawa	(Da) Da lindung^1	(Dha) Da madu	(Na) Na kojong^1	(La) La^1	(Sa) Sa danti^1^3
Губні]	(Pa) Pa^1	(Pha) Pa kapal	(Ba) Ba^1	or (Bha) Ba kembang	(Ma) Ma^1	(Wa) Wa^1

↑ Aksara wreṣāstra. В традиційному порядку: ha na ca ra ka / da ta sa wa la / ma ga ba nga / pa ja ya nya.
↑  Приголосний ha іноді не вимовляється. Наприклад, hujan вимовляється як ujan.[3]
↑  Насправді є альвеолярним, но класифікується як зубний за традицією.

Голосні

Голосні називаються suara (ᬲ᭄ᬯᬭ) і можуть бути написані як окремі літери, якщо знаходяться на початку слова.

Голосні
Короткі голосні			Назва	Довгі голосні
Символ	Транслітерація	МФА		Символ	Транслітерація	МФА
	A	[a]	A kara		Ā	[ɑː]
	I	[i]	I kara		Ī	[iː]
	Ṛ	[ɹ̩]	Ra repa		Ṝ	[ɹ̩ː]
	Ḷ	[l̩]	La lenga		Ḹ	[l̩ː]
	U	[u]	U kara		Ū	[uː]
	E	[e]; [ɛ]	E kara (E) Airsanya (Ai)		Ai	[aːi]
	O	[o]; [ɔ]	O kara		Au	[aːu]

Цифри

Балійські цифри	Арабські цифри	Назва		Балійські цифри	Арабські цифри	Назва
	0	Bindu/Windu			5	Lima
	1	Siki/Besik			6	Nem
	2	Kalih/Dua			7	Pitu
	3	Tiga/Telu			8	Kutus
	4	Papat			9	Sanga/Sia

Юнікод

Письмо було включено в Юнікод з виходом версії 5.0 в липні 2006 року. Виділений для балійського письма діапазон - U + 1B00-U + 1B7F:

Примітки

1. Fox, Richard (2013). Rival Styles of Writing, Rival Styles of Practical Reasoning. Heidelberg: Institut für Ehtnologie.
2. Kuipers, Joel (2003). Indic Scripts of Insular Southeast Asia: Changing Structures and Functions Архівовано 2014-05-14 у Wayback Machine.. Tokyo: Tokyo University of Foreign Studies.
3. Tinggen, p. 16