Безбородьки (село)
Безборо́дьки — село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області, підпорядковане Великохутірській сільській громаді. Населення — 1 001 чоловік (на 1 серпня 2008 року).
| село Безбородьки | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Черкаська область |
| Район/міськрада | Золотоніський район |
| Громада | Великохутірська сільська громада |
| Рада | Великохутірська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA71040010020042050 |
| Облікова картка | gska2.rada.gov.ua |
| Основні дані | |
| Засноване | 16 століття |
| Населення | 1 001 чоловік (на 1 серпня 2008 року) |
| Територія | 32,04 км² |
| Площа | 4,02 км² |
| Густота населення | 249 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 19835 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°53′58″ пн. ш. 31°59′08″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
121 м[1] |
| Водойми | річка Кавраєць |
| Відстань до обласного центру |
51 (фізична) км[2] |
| Відстань до районного центру |
25 км |
| Найближча залізнична станція | Золотоноша |
| Відстань до залізничної станції |
36 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Великий Хутір |
| Карта | |
  Безбородьки | |
 Безбородьки | |
| Мапа | |
| |
Село розташоване за 25 км від районного центру — смт Драбів, за 36 км від залізничної станції 3олотоноша та 24 км від залізничної станції Пальміра.
Історія
Безбородьки виникли у XVI столітті. У 1720 році генеральний писар Андрій Безбородько почав скуповувати за безцінь у першопоселенців хуторці, сіножаті, прихопив землі вільного військового степу, поля над річкою Кавраєць та хутір Кавраєць. Спочатку це поселення називалося хутором Кавраєць, а згодом — Безбородьки.
Під час революції 1905—1907 років селяни розділили поміщицьку землю.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1923—1933 та 1946–1947 роках.
У роки радянсько-німецької війни 427 чоловік захищали Батьківщину від гітлерівської навали, з них 347 нагороджено орденами і медалями. Для увічнення пам'яті 222 загиблих односельців споруджено обеліск Слави.
Станом на 1972 рік в селі проживало 1 488 осіб. На території села містилося відділення радгоспу «Черкаський», земельний фонд яого становив 11,8 тисяч га, у тому числі орної землі — 4,3 тисяч га. Основний напрям господарства був — відгодівля свиней. Допоміжні галузі — вирощування зернових культур та цукрових буряків.
Працювала восьмирічна школа, де навчалося 190 учнів, 2 бібліотеки з книжковим фондом 16 тисяч примірників, 2 клуби на 200 місць кожний, лікарня, аптека, дитячий садок, відділення зв' язку, ощадна каса, 7 торговельних точок.
Джерела
Примітки
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.