Безсонов Володимир Васильович
Володи́мир Васи́льович Безсо́нов (нар. 5 березня 1958, Харків) — український радянський футболіст та український футбольний тренер. Майстер спорту міжнародного класу (1977), Заслужений майстер спорту СРСР (1986).
| Володимир Безсонов | ||
![]() Володимир Безсонов | ||
| Особисті дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | Володимир Васильович Безсонов | |
| Народження | 5 березня 1958 (63 роки) | |
| Харків, нині Україна | ||
| Зріст | 180 см | |
| Вага | 72 кг | |
| Прізвисько | Біс (рос. Бес) | |
| Громадянство | ||
| Позиція | захисник, півзахисник | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | Ігри (голи) |
| 1975 1976—1990 1990—1991 | 277 (27) 4 (0) | |
| Національна збірна | ||
| Роки | Збірна | Ігри (голи) |
| 1977—1990 1980 |
79 (4) 6 (1) | |
| Тренерська діяльність** | ||
| Сезони | Команда | Місце |
| 1993 1994 1997—2000 2001 2002—2003 2004—2005 2006 2006—2007 2008—2010 |
||
| Звання, нагороди | ||
| Звання | ||
| Нагороди | ||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | ||
|
Дані оновлено 24 серпня 2009. | ||
Біографія
Вихованець харківського спортінтернату. Футбольна кар'єра гравця повністю пов'язана з київським «Динамо», у складі якого провів 14 сезонів (з 1976 по 1990 рік). Практично протягом усього часу перебування у «Динамо» викликався до складу збірної СРСР, за яку провів 79 матчів, забивши 4 голи. Ігрове амплуа — захисник, універсальний півзахисник.
Через велику кількість травм досить рано завершив ігрову кар'єру[1], і вже за декілька років розпочав тренерську роботу. Тренував українські команди, а також протягом 2002—03 збірну Туркменістану.
У липні 2008 року призначений спортивним директором дніпропетровського «Дніпра», згодом — виконуючим обов'язки головного тренера, а з 2 грудня 2008 року — головним тренером команди.
Під керівництвом Безсонова «Дніпро» зайняв 6-е місце в чемпіонаті України сезону 2008—2009 і не потрапив до єврокубків. У наступному сезоні Володимир Васильович привів команду до четвертої позиції в турнірній таблиці.
У сезоні 2010–2011 Дніпро після жвавого старту зазнав три поразки в п'яти турах чемпіонату України. У груповий раунд Ліги Європи клуб також не пробився, поступившись в останньому раунді кваліфікації польському «Леху».
18 вересня 2010 року, відразу після неочікуваної поразки 1-2 від ПФК «Севастополя»[2], подав у відставку[3]
Сім'я
Батько української гімнастки, абсолютної чемпіонки світу з художньої гімнастики 2007 року Ганни Безсонової.
Статистика виступів за «Динамо»
| Клуб | Сезон | Чемпіонат | Кубок | Єврокубки | Суперкубок | Всього | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | ||
| Динамо | 1976 (в) | 9 | 0 | - | - | - | - | - | - | 9 | 0 |
| 1976 (о) | 2 | 0 | - | - | - | - | - | - | 2 | 0 | |
| 1977 | 16 | 1 | 1 | 0 | 2 | 0 | 1 | 0 | 20 | 1 | |
| 1978 | 23 | 3 | 8 | 2 | 4 | 0 | - | - | 35 | 5 | |
| 1979 | 24 | 2 | 4 | 0 | 5 | 1 | - | - | 33 | 3 | |
| 1980 | 34 | 5 | 6 | 2 | 2 | 0 | - | - | 42 | 7 | |
| 1981 | 25 | 2 | 7 | 2 | 5 | 1 | 1 | 0 | 38 | 5 | |
| 1982 | 18 | 4 | - | - | 3 | 1 | - | - | 21 | 5 | |
| 1983 | 11 | 1 | 1 | 0 | - | - | - | - | 12 | 1 | |
| 1984 | 20 | 2 | 6 | 1 | - | - | - | - | 26 | 3 | |
| 1985 | 25 | 0 | 2 | 0 | 7 | 0 | - | - | 34 | 0 | |
| 1986 | 16 | 1 | 3 | 0 | 5 | 0 | 1 | 0 | 25 | 1 | |
| 1987 | 11 | 0 | 2 | 0 | 2 | 0 | 1 | 0 | 16 | 0 | |
| 1988 | 19 | 0 | 2 | 0 | - | - | - | - | 21 | 0 | |
| 1989 | 17 | 5 | 4 | 1 | 4 | 2 | - | - | 25 | 8 | |
| 1990 | 7 | 1 | 1 | 0 | - | - | - | - | 8 | 1 | |
| Всього | 277 | 27 | 47 | 8 | 39 | 5 | 4 | 0 | 367 | 40 | |
- Статистика в Кубках СРСР та єврокубках подана за схемою «осінь-весна» та зарахована в рік початку турніру
Досягнення
У складі «Динамо» (Київ)
- Володар Кубка Кубків УЄФА 1986.
- Чемпіон СРСР (6): 1977, 1980, 1981, 1985, 1986 та 1990.
- Володар Кубка СРСР (4): 1978, 1985, 1987 та 1990.
У складі збірних СРСР
- Срібний призер Чемпіонату Європи з футболу 1988.
- Бронзовий призер Літніх Олімпійських ігор 1980.
- Чемпіон юнацького Чемпіонату Європи 1976 року.
- Чемпіон юніорського Чемпіонату світу 1977 року, найкращий гравець турніру.
- Учасник чемпіонатів світу 1982, 1986 та 1990 років.
Державні нагороди
- Орден «За заслуги» II ст. (13 травня 2016) — за вагомі особисті заслуги у розвитку і популяризації вітчизняного футболу, піднесення міжнародного спортивного престижу України та з нагоди 30-річчя перемоги у фінальному матчі Кубка володарів кубків УЄФА, здобутої під керівництвом головного тренера футбольного клубу «„Динамо“ Київ», Героя України Лобановського Валерія Васильовича[4][5]
Див. також
Примітки
- Володимир Безсонов: «Мені пророкували майбутнє Пеле» — інтерв'ю газеті «Експрес».
- Прем'єр-ліга. «Севастополь» відправляє Безсонова у відставку. Архів оригіналу за 20 вересня 2010. Процитовано 19 вересня 2010.
- Безсонов подав у відставку. Архів оригіналу за 21 вересня 2010. Процитовано 19 вересня 2010.
- Указ Президента України від 13 травня 2016 року № 210/2016 «Про відзначення державними нагородами України ветеранів команди товариства «Футбольний клуб „Динамо“ Київ»»
- Ви завжди будете взірцем того, як треба перемагати — Президент зустрівся зі складом команди «Динамо» Київ 1986 року // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 14 травня 2016 р.
Література
- «Динамо» Київ. 60 років. Видавництво «Мистецтво». Київ. 1988.
- Микола Травкін. «Збірна СРСР» м. Харків. 1991.
- «„Динамо“ Київ. 80 років.» Медіа-центр «Динамо» Київ. 2007.
- Василь Гнатюк. «Футбольні зірки України». Кривий Ріг. 2007.
- Юрій Бондар, Віктор Шпак. «У боротьбі за футбольний трон». Київ. 2009.
