Бенуа Пульворд
Бенуа́ Пульво́рд (фр. Benoît Poelvoorde; нар. 22 вересня 1964, Намюр, Бельгія) — бельгійський актор, комік.
| Бенуа Пульворд | |
|---|---|
| фр. Benoît Poelvoorde | |
![]() Бенуа Пульворд, 2012 рік | |
| Дата народження | 22 вересня 1964 (57 років) |
| Місце народження | Намюр, Бельгія |
| Громадянство |
|
| Професія | актор, комік |
| Роки активності | 1983 — наш час |
| IMDb | ID 0688143 |
| Нагороди та премії | |
| benoitpoelvoorde.be | |
Біографія
Бенуа Пульворд народився 22 вересня 1964 в місті Намюрі, Бельгія. Його мати була бакалійницею, батько — водієм, який помер, коли Бенуа був ще неповнолітнім. У 17-річному віці він пішов з дому, прийнявши рішення стати актором і розпочати кар'єру з театральних підмостків. Окрім виступів, Бенуа в той період зацікавився мистецтвом фотографії і часто брав участь в різних виставках.
Під час відвідувань Школа графічного досліджень (фр. École de recherche graphique) в Брюсселі Пульворд познайомилася з популярним бельгійським актором Ремі Бельво, який також займався режисерською і продюсерською діяльністю. Бенуа зблизився з ним та іншим різнобічним кінодіячем Андре Бонзелем. У творчому союзі приятелі зняли короткометражний фільм «Посібник з безробіття — не для Данієля-Данієля».
Кар'єра

У 1992-му Бенуа Пульворд, Ремі Бельво і Андре Бонзель створили повнометражний фільм «Людина кусає собаку», що отримав великий успіх і визнання критиків, незважаючи на скромний бюджет. Фільм отримав Премію Андре Каванса за найкращий фільм від Асоціації кінокритиків Бельгії (UCC) та низку інших фестивальних та професійних кінонагород
.
Після першого успіху Бенуа Пульворд одноосібно зайнявся двома гумористичними проектами для Canal+: «Ніколи у великому ніколи» і «Журнали пана Манатан», що зміцнили його популярність і репутацію неординарного гумориста. Потім Пульворд знявся у фільмах «Мандрівники» (1997) і «Подіум» (2003), але найяскравіше він запам'ятався глядачам по комедійному бойовикові «Повний привід» (2002), де зіграв головного героя, гравця і авантюриста Реджо. У 2001 році Бенуа знявся у фільмі Філіпа Аріеля «Велосипедист», признавшись з екрану в одній зі своїх реальних пристрастей — любові до велосипедного спорту.
У 2002 році Пульворд отримав Приз Жана Габена як обнадійливий молодий талант. У 2004 році він входив до складу журі 57-го Каннського кінофестивалю, очолюваного Квентіном Тарантіно, великим шанувальник стрічки «Людина кусає собаку».
У 2008 році участь Бенуа Пульворд у фільмі «Астерікс на Олімпійських іграх» принесла йому визнання критиків та глядачів в цілому. У 2011 році Пульворд отримав приз глядацьких симпатій бельгійської національної кінопремії «Магрітт».
У 2015 році вийшов комедійний фільм режисера Жако Ван Дормеля «Надновий заповіт», де Бенуа Пульворд зіграв роль Бога.
Бенуа Пульворд зізнався в інтерв'ю, що він страждав від біполярного розладу[1].
Фільмографія (вибіркова)
Загалом Бенуа Пульворд зіграв ролі у майже 60-ти кіно- та телефільмах[2]
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1987 | кф | Посібник з безробіття - не для Даниєля-Даниіля | Pas de C4 pour Daniel Daniel | Данієль-Данієль |
| 1992 | ф | Людина кусає собаку | C'est arrive pres de chez vous | Бен |
| 1996 | ф | Сміху заради | Pour rire! | невинний |
| 1997 | ф | Мандрівники | Les randonneurs | Ерік |
| 1999 | ф | Конвоїри чекають | Les convoyeurs attendent | Роже, (батько) |
| 2001 | ф | Ворота слави | Les portes de la gloire | Режис Демане |
| 2001 | ф | Велосипедист | Le velo de Ghislain Lambert | Жислен Ламбер |
| 2002 | ф | Повний привід | Le Boulet | Френсіс Реджо |
| 2003 | ф | Сміх і покарання | Rire et chatiment | викладач по наданню першої допомоги |
| 2003 | ф | Подіум | Podium | Бернар Фредерік |
| 2004 | ф | Покинуті | Aaltra | любитель мотокросу |
| 2004 | ф | Атомний цирк: Повернення Джеймса Баттла | Atomik Circus - Le retour de James Bataille | Алан Шіассе |
| 2004 | ф | Глюк | Narco | Ленні Бар |
| 2005 | ф | На фіга | Akoibon | Жан-Мі |
| 2005 | ф | У його руках | Entre ses mains | Лоран Кесслер |
| 2006 | ф | Один прекрасний день | Du jour au lendemain | Франсуа Бертьє |
| 2006 | ф | Жан-Філіп | Jean-Philippe | Бернар Фредерік |
| 2006 | ф | Як каже Шарлі | Selon Charlie | Джосс |
| 2007 | ф | Ковбой | Cow-Boy | Данієль Пірон |
| 2007 | ф | Два світи | Les deux mondes | Ремі Бассано |
| 2008 | ф | Астерікс на Олімпійських іграх | Asterix aux jeux olympiques | Брутус |
| 2008 | ф | Канікули в Сен-Тропе | Les randonneurs a Saint-Tropez | Ерік |
| 2008 | ф | Луїза-Мішель | Louise-Michel | інженер |
| 2008 | ф | Війна красунь | La guerre des miss | Франк Шеврель |
| 2009 | ф | Коко до Шанель | Coco avant Chanel | Етьєн Бальсан |
| 2009 | ф | Одного разу у Версалі | Versailles rive droite | клієнт |
| 2009 | ф | Інший Дюма | L'autre Dumas | Огюст Маке |
| 2010 | ф | Останній Мамонт Франції | Mammuth | конкурсант |
| 2010 | тф | На будівництво, мосьє Таннер! | En chantier, monsieur Tanner! | Жан-Сезар Астор |
| 2010 | ф | Убий мене, будь ласка | Kill Me Please | мосьє Демане |
| 2010 | ф | Закохані невротики | Les emotifs anonymes | Жан-Рене |
| 2010 | ф | Митниця дає добро | Rien a declarer | Рубен Вандевурд |
| 2011 | ф | Мій найстрашніший кошмар | Mon pire cauchemar | Патрік Демелю |
| 2011 | ф | Великий противний вовк | Le grand mechant loup | |
| 2012 | ф | Велика вечірка | Le grand soir | Бенуа Бонзіні |
| 2012 | ф | Коли я виросту маленьким | Quand je serai petit | Жан Еснар |
| 2013 | ф | Історія кохання | Une histoire d'amour | банкір |
| 2013 | ф | Ціна слави | La rançon de la gloire | Едді |
| 2013 | ф | Місце на Землі | Une place sur la Terre | Антуан Дюма |
| 2014 | ф | Три серця | Trois coeur | Марк |
| 2014 | ф | Смуги зебри | Les rayures du zèbre | Джос Стокмен |
| 2015 | ф | Надновий заповіт | Le Tout Nouveau Testament | Бог |
| 2016 | ф | Сент-Амур | Saint-Amour | Бруно |
| 2018 | ф | Щасливі невдахи | Le Grand Bain | Маркус |
| 2018 | ф | На посту! | Au poste ! | комісар Бурон |
Визнання
| Рік | Категорія | Фільм | Результат | ||
|---|---|---|---|---|---|
| Каннський кінофестиваль | |||||
| 1992 | Спеціальний приз молодіжного журі | Людина кусає собаку | Нагорода | ||
| Приз товариства драматичних авторів і композиторів (SACD) | Нагорода | ||||
| Каталонський міжнародний кінофестиваль в Сіджасі | |||||
| 1992 | Найкращий фільм (з Ремі Бельмо і Андре Бонзелем) | Людина кусає собаку | Нагорода | ||
| Найкращий актор | Нагорода | ||||
| Міжнародний кінофестиваль у Торонто | |||||
| 1992 | Приз Metro Media (з Ремі Бельмо і Андре Бонзелем) | Людина кусає собаку | Нагорода | ||
| Премія європейської кіноакадемії | |||||
| 1993 | Найкращий молодий європейський фільм року | Людина кусає собаку | Номінація | ||
| Європейське досягнення року | Номінація | ||||
| Синдикат французьких кінокритиків | |||||
| 1993 | Приз за найкращий іноземний фільм | Людина кусає собаку | Нагорода | ||
| Міжнародний кінофестиваль у Чикаго | |||||
| 1999 | Срібний Г'юго найкращому акторові | Конвоїри чекають | Нагорода | ||
| Премія Жозефа Плато | |||||
| 1999 | Найкращий бельгійський сценарій (1984—1999) | Людина кусає собаку | Номінація | ||
| Найкращий бельгійський актор | Нагорода | ||||
| 2001 | Ворота слави | Номінація | |||
| 2005 | Покинуті Подіум |
Нагорода | |||
| 2006 | У його руках | Номінація | |||
| Міжнародний кінофестиваль у Сан-Себастьяні | |||||
| 2001 | Найкращий сценарій (з Філіпом Аріелем та Олів'є Даза) | Велосипедист | Нагорода | ||
| 2002 | Нагорода | ||||
| Премія «Сезар» | |||||
| 2005 | Найкращий актор | Подіум | Номінація | ||
| 2006 | У його руках | Номінація | |||
| 2010 | Найкращий актор другого плану | Коко до Шанель | Номінація | ||
| Кришталевий глобус | |||||
| 2006 | Найкращий актор | У його руках | Номінація | ||
| Кінофестиваль у Кабурі | |||||
| 2009 | Найкращий актор | Коко до Шанель | Нагорода | ||
| Премія «Магрітт» | |||||
| 2011 | Приз глядацьких симпатій | Нагорода | |||
| Найкращий актор другого плану | Коко до Шанель | Номінація | |||
| 2012 | Найкращий актор | Закохані невротики | Номінація | ||
| 2013 | Велика вечірка | Номінація | |||
| 2014 | Місце на Землі | Нагорода | |||
| 2015 | Смуги зебри | Номінація | |||
| 2019 | На посту! | Номінація | |||
| Премія «Люм'єр» | |||||
| 2015 | Найкращий актор | Три серця | Номінація | ||
Примітки
- У бельгійській газеті Le Soir (6 лютого 2010 «Oui, je suis bipolaire»)
- Фільмографія Бенуа Пульворда на сайті IMDb
- Нагороди та номінації Бенуа Пульворда на сайті IMDb(англ.)
Посилання
- Офіційний сайт
- Бенуа Пульворд на сайті IMDb (англ.)
- Бенуа Пульворд на сайті AlloCiné (фр.)
- Бенуа Пульворд на сайті All Movie Guide (англ.)
