Бенч (мова)

Бенч — мова, що належить до афразійської макросімʼї, омотської сімʼї. Поширена в Ефіопії (Область Народностей Південної Ефіопії). Вивчається в школах, виходять радіопередачі[1].

Бенч
Bencʼnon
Поширення омотських мов в Ефіопії. Мова бенч — одна з омотських мов.
Поширена в Ефіопія
Регіон Східна Африка
Носії 347000 (2007 р.)[1]
Писемність латиниця, ефіопське письмо
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3 bcq

Писемність

Писемність мови бенч заснована на латиниці (введена у 2008 році) та ефіопському письмі[1].

Ефіопське письмо[2]
МФАəuiaeɨ/-o
h ሀሁሂሃሄህሆ
l  ሉሊላሌልሎ
h  ሑሒሓሔሕሖ
m  ሙሚማሜምሞ
s  ሡሢሣሤሥሦ
r  ሩሪራሬርሮ
s  ሱሲሳሴስሶ
ʃ  ሹሺሻሼሽሾ
ʂ  ⶡⶢⶣⶤⶥⶦ
kʼ  ቁቂቃቄቅቆ
b  ቡቢባቤብቦ
t  ቱቲታቴትቶ
t͡ʃ  ቹቺቻቼችቾ
t͡ʂ  ⶩⶪⶫⶬⶭⶮ
n  ኑኒናኔንኖ
ʔ አኡኢኣኤእኦ
k  ኩኪካኬክኮ
w  ዉዊዋዌውዎ
z  ዙዚዛዜዝዞ
ʒ  ዡዢዣዤዥዦ
ʐ  ⶱⶲⶳⶴⶵⶶ
j  ዩዪያዬይዮ
d  ዱዲዳዴድዶ
d͡ʒ  ጁጂጃጄጅጆ
ɡ  ጉጊጋጌግጎ
tʼ  ጡጢጣጤጥጦ
t͡ʃʼ  ጩጪጫጬጭጮ
t͡ʂʼ  ⶹⶺⶻⶼⶽⶾ
pʼ  ጱጲጳጴጵጶ
sʼ  ጹጺጻጼጽጾ
p  ፑፒፓፔፕፖ
МФАəuiaeɨ/-o
  • Для передачі приголосних звуків, за якими не слідують голосні, використовують складові знаки з прикріпленим голосним [ɨ].
  • З голосним [ə] є тільки два складових знаки: ሀ [hə] і አ [ʔə].
  • Для передачі на письмі ретрофлексних приголосних було створено нові складові знаки:
    • ⶹ [t͡ʂʼu], ⶺ [t͡ʂʼi], ⶻ [t͡ʂʼa], ⶼ [t͡ʂʼe], ⶽ [t͡ʂʼɨ/-], ⶾ [t͡ʂʼo];
    • ⶱ [ʐu], ⶲ [ʐi], ⶳ [ʐa], ⶴ [ʐe], ⶵ [ʐɨ/-], ⶶ [ʐo];
    • ⶩ [t͡ʂu], ⶪ [t͡ʂi], ⶫ [t͡ʂa], ⶬ [t͡ʂe], ⶭ [t͡ʂɨ/-], ⶮ [t͡ʂo];
    • ⶡ [ʂu], ⶢ [ʂi], ⶣ [ʂa], ⶤ [ʂe], ⶥ [ʂɨ/-], ⶦ [ʂo].

Інші знаки

ЗнакНазва
  ፥тональна
позначка
  • Тони на письмі позначаються знаком ፥ (бенч — тональна мова)[3][4].

Латинське письмо[5]
A aB bC cCh chCʼ cʼD dE eG gH hI iK kL l
M mN nO oP pPʼ pʼQ qR rS sSh shT tTs ts
U uV vW wX xXh xhXs xsXʼ xʼY yZ zZh zhZʼ zʼ

Примітки
  1. Ethnologue
  2. Principles and specification for mnemonic Ethiopic keyboards. Ст. 21—22.
  3. Klaus Wedekind. «Why Benchʼ (Ethiopia) has five level tones today».
  4. Principles and specification for mnemonic Ethiopic keyboards. Ст. 21.
  5. Tekle Gizaw. «English-Benc'non-Amharic school dictionary». Ст. iv.

Література
  • Breeze, Mary J. 1986. «Personal pronouns in Gimira (Benchnon).» In Ursula Wiesemann (ed.), Pronominal systems, 47-69. Tübingen: Gunter Narr.
  • Breeze, Mary J. 1988. «Phonological features of Gimira and Dizi.» In Marianne Bechhaus-Gerst and Fritz Serzisko (eds.), Cushitic — Omotic: papers from the International Symposium on Cushitic and Omotic languages, Cologne, January 6–9, 1986, 473—487. Hamburg: Helmut Buske Verlag.
  • Breeze, Mary J. 1990. «A Sketch of the Phonology and Grammar of Gimira (Benchnon)». In Richard J. Hayward (ed.), Omotic Language Studies, 1-67. London: School of Oriental and African Studies, University of London.
  • Rapold, Christian. 2006. Towards a grammar of Benchnon. PhD thesis, University of Leiden.
  • Wedekind, Klaus. 1983. «A six-tone language in Ethiopia: Tonal analysis of Benč non (Gimira).» Journal of Ethiopian Studies 16: 129-56.
  • Wedekind, Klaus. 1985a. «Why Bench’ (Ethiopia) has five level tones today.» In Ursula Pieper and Gerhard Stickel (eds.), Studia linguistica diachronica et synchronica, 881—901. Berlin: Mouton.
  • Wedekind, Klaus. 1985b. «Thoughts when drawing a map of tone languages.» Afrikanistische Arbeitspapiere 1: 105-24.
  • Wedekind, Klaus. 1990. «Gimo-Jan or Ben-Yem-Om: Benč — Yemsa phonemes, tones, and words.» In Richard J. Hayward (ed.), Omotic language studies p. 68-184. London: School of Oriental and African Studies, University of London.

Додаткові джерела і посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.