Берестейське воєводство (Велике князівство Литовське)

Бересте́йське воєво́дство (лат. Palatinatus Brestensis, пол. Województwo brzeskie) — історична адміністративно-територіальна одиниця Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Існувало в 1566—1795 роках. Створене на основі земель Берестейщини, що входили до складу Троцького воєводства. Після Люблінської унії 1569 року залишилось у складі Великого князівства Литовського. Розташовувалося в центральній частині Речі Посполитої, на південному заході Литви. Головне місто — Берестя (Брест-Литовський). Очолювалося берестейськими воєводами. Сеймик воєводства збирався у Бересті. Мало представництво із 2 сенаторів у Сенаті Речі Посполитої. Складалося з 2 повітів. Станом на 1793 рік площа воєводства становила 40 600 км². Населення в 1790 році нараховувало 301 188 осіб. Ліквідоване 1795 року під час третього поділу Речі Посполитої. Територія воєводства увійшла до складу Слонімського намісництва Російської імперії.

Віленське воєводство
Województwo brzeskie
герб стяг
воєводство у Литві
воєводство у Литві
Гімн: Богородиця
місто	Берестя
Країна	ВКЛ
край	Біла Русь
федерація	Річ Посполита
Офіційна мова	білоруська, руська, церковнослов'янська; від 1385 ще латина, від 1569 — польська
Населення
- повне	литвини, білорусини
Площа
- повна	40 600 км²
Дата заснування	1566
окупація Росією	1795
- раніше відомий як	князівство
воєвода	віленський воєвода
каштеляни	віленський каштелян
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Берестейське воєводство

Також називалося Брест-Литовським воєводством (пол. Województwo brzeskolitewskie) для розрізнення із Берестейським воєводством у складі Корони Польської.

Повіти

• Берестейський повіт → Берестя
• Кобринський повіт → Кобринь (утворений 1791 року)
• Пінський повіт → Пінськ
• Пінсько-Зарічнянський повіт → Плотниця (утворений 1791 року; перейменований на Запінський повіт → Столін)

Староства

• Берестейське староство

Історія

Центр експортної торгівлі хлібом, значний культурний осередок. Берестейське братство активно виступало на оборону православ'я, займалося релігійно-благодійницькою діяльністю. У 1596 тут була прийнята Берестейська церковна унія. Населення брало активну участь у національній революції 1648—1676. На території воєводства був утворений Пинсько-Турівський полк. В 1793 році Пінський повіт увійшов до складу Російської імперії. Після 3-го поділу Речі Посполитої 1795 перестало існувати.

Воєводи

1. Юрій Тишкевич 1566–1576
2. Гаврило Горностай 1576–1587
3. Миколай Сопіга 1588
4. Ян Кішка 1589–1592
5. Криштоф Зенович 1588–1614
6. Ян Остап Тишкевич 1615–1631
7. Олександр Людовик Радзивілл 1631–1635
8. Ян Раковський 1635–1638
9. Миколай Пій Сопіга 1638–1642
10. Іван Тризна 1642–1644
11. Анджей Масальський 1645—1651/1652
12. Юзеф Клоновський 1652–1653
13. Максиміліян Бжозовський 1653–1659
14. Казимир Людвик Євлашевський 1659–1664
15. Якуб Теодор Кунцевич 1664–1666
16. Мельхіор Станислав Савицький 1666—1667/1668
17. Кшиштоф Пекарський 1668–1672
18. Стефан Курч 1672–1702
19. Кшиштоф Коморовський 1702–1708
20. Владислав Йосафат Сопіга 1709–1733
21. Казимир Лев Сопіга 1735
22. Адам Тадеуш Ходкевич 1735–1745
23. Ян Михайло Сологуб 1746–1748
24. Кароль Юзеф Сопіга 1748–1768
25. Ян Антоній Горайн 1768–1777
26. Микола Тадеуш Лопацинський 1777–1778
27. Ян Тадеуш Зиберг 1778–1795

Література

• Gloger, Zygmunt. Województwo Brzesko-litewskie // Geografia historyczna ziem dawnej Polski. — Kraków, 1903.
• Леонюк В. Словник Берестейщини. — Львів, 1996.
• Верменич, Я. Берестейське воєводство // Енциклопедія історії України. — Київ: Наукова думка, 2005. — Т. 1.