Бернар Бліє

Берна́р Бліє́ (фр. Bernard Blier; 11 січня 1916, Буенос-Айрес, Аргентина — †29 березня 1989, Сен-Клу, Франція) — французький театральний та кіноактор. Батько режисера Бертрана Бліє.

Бернар Бліє
фр. Bernard Blier
Бернар Бліє у фільмі «Мої друзі», 1975 рік
Дата народження	11 січня 1916
Місце народження	Буенос-Айрес,  Аргентина
Дата смерті	29 березня 1989 (73 роки)
Місце смерті	Сен-Клу , Франція
Поховання	Cimetière parisien de Thiais^d
Громадянство	Франція
Професія	актор
Alma mater	Кондорсе і Вища національна консерваторія драматичного мистецтва
Роки активності	1936 — 1988
Діти	Бертран Бліє
IMDb	ID 1082477
почесний «Сезар» (1989) Премія «Давид ді Донателло» за найкращу чоловічу роль другого плану (1987)
Почесний «Сезар» (1989, посмертно)
Бернар Бліє у Вікісховищі

Біографія та кар'єра

Бернар Бліє народився 11 січня 1916 в Буенос-Айресі, Аргентина, де в той час знаходилася сім'я його батька-біолога. Навчався в ліцеї Кондорсе, а потім вирішив стати актором. Поступивши з третього разу до Консерваторії, Бліє у 1937 році потрапляє у клас Луї Жуве, де знайомиться зі своїми однокурсниками — Франсуа Пер'є та Жераром Урі, з якими підтримував теплі стосунки протягом усього життя.

Кінодебют Бернара Бліє відбувся у невеликій ролі в 1936 році. Першу помітну роль у кіно зіграв у фільмі Марселя Карне «Північний готель», потім він знявся у нього ж у стрічці «День починається», де познайомився з Жаном Габеном.

Під час війни Бертарн Бліє потрапив у полон і більше року провів у таборі в Австрії. Після репатріації він таємно заробляє, граючи епізодичні ролі у кіно та театрі, а після звільнення, починає повноцінно працювати у кіно, театрі та на радіо.

У 1950-1960-і роки Бертарн Бліє багато знімається як у Франції, так і в Італії, в різних жанрах, часто в комедіях поряд з Бурвілем, Луї де Фюнесом та іншими відомими акторами.

У 1970-ті найяскравішою була для Бліє співпраця з П'єром Рішаром. Серед найвідоміших робіт цього періоду — роль придуркуватого лиходія Мілана у «Високому блондинові в чорному черевику» (1972) режисера Іва Робера.

В останні роки свого життя Бліє знімався в основному в Італії, де він був надзвичайно популярним[1]. Всього за час своєї акторської кар'єри Бернар Бліє знався у майже 140 фільмах[2].

У 1989 році, через 24 дня після смерті, Бернар Бліє був посмертно удостоєний почесної премії «Сезар» за внесок у кінематограф[3].

Особисте життя

У 1937-у році Бернар Бліє одружився з Жізель Брюне, а через рік у подружжя народився син Бертран, який став відомим французьким кінорежисером. З 1965 року до своєї смерті 29 березня 1989 року був вдруге одружений з Анеттою Мартін.

Фільмографія (вибіркова)

Рік	Українська назва	Оригінальна назва	Режисер
1938	Північний готель	Hôtel du Nord	Марсель Карне
1939	День починається	Le jour se lève	Марсель Карне
1941	Убивство Діда Мороза	L'assassinat du Père Noël	Крістіан-Жак
1942	Фантастична симфонія	La symphonie fantastique	Крістіан-Жак
1942	Весілля Шиффон	Le Mariage de Chiffon	Клод Отан-Лара
1943	Кармен	Carmen	Крістіан-Жак
1947	Набережна Орфевр	Quai des Orfèvres	Анрі-Жорж Клузо
1948	Людина людям	D'homme à hommes	Крістіан-Жак
1948	Деде з Антверпена	Dédée d'Anvers	Ів Аллегре
1949	Повернення до життя (новела «Повернення тітоньки Емми»)	Retour à la vie (Le retour de tante Emma)	Андре Каятт
1950	Адреса невідома	Sans laisser d'adresse	Жан-Поль Ле Шануа
1950	Загублені сувеніри	Souvenirs perdus	Крістіан-Жак
1951	Шлюбне агентство	Agence matrimoniale	Жан-Поль Ле Шануа
1952	Я був ним три рази	Je l'ai été trois fois	Саша Гітрі
1953	Перед потопом	Avant le déluge	Андре Каятт
1955	Гусари	Les Hussards	Алекс Жоффе
1955	Чорне досьє	Le Dossier noir	Андре Каятт
1956	Злочин і кара	Le Crime et le Chatiment	Жорж Лампен
1957	Поворот дверної ручки	Retour de manivelle	Дені де ла Пательєр
1957	Людина в непромокальному плащі	L'Homme à l'imperméable
1958	Знедолені	Les Misérables	Жан-Поль Ле Шануа
1958	Сильні світу цього	Les Grandes familles	Дені де ла Пательєр
1958	Гравець		Клод Отан-Лара
1959	Волоцюга Архімед	Archimède, le clochard	Жиль Гранж'є
1959	Марія-Жовтень	Marie-Octobre	Жульєн Дювів'є
1959	Ока любові	Les Yeux de l'amour	Дені де ла Пательєр
1961	Президент	Le Président	Анрі Верней
1961	Чорний монокль	Le Monocle noir	Жорж Лотнер
1962	Жерміналь	Germinal	Ів Аллегре
1963	Дядечки-гангстери	Les tontons flingueurs	Жорж Лотнер
1964	Сто тисяч доларів на сонці	Cent mille dollars au soleil	Анрі Верней
1964	Розкішний рогоносець	Il magnifico cornuto	Антоніо П'єтранджелі
1964	Вища невірність
1964	Барбузи — секретні агенти	Les Barbouzes	Жорж Лотнер
1964	Полювання на чоловіка	La Chasse à l'homme	Едуар Молінаро
1964	Шанс і кохання	La Chance et l'Amour	Бертран Таверньє
1965	Питання честі	Una questione d'onore	Луїджі Дзампа
1966	Ресторан пана Септіма	Le Grand Restaurant	Жак Бенар
1967	Ідіот у Парижі	Un idiot à Paris	Серж Корбер
1967	Сторонній	Lo straniero	Лукіно Вісконті
1968	Чи вдасться нашим героям знайти свого друга, який таємниче зник в Африці?	Riusciranno i nostri eroi a ritrovare l'amico misteriosamente scomparso in Africa?	Етторе Скола
1969	Мій дядько Бенжамен	Mon oncle Benjamin	Едуар Молінаро
1970	Вона не п'є, вона не палить, вона не вживає наркотики, але вона говорить	Elle boit pas, elle fume pas, elle drague pas, mais… elle cause !	Мішель Одіар
1970	Розсіяний	Le Distrait	П'єр Рішар
1971	Джо	Jo	Жан Жиро
1971	Нехай звучить цей вальс	Laisse aller, c'est une valse	Жорж Лотнер
1972	Високий блондин у чорному черевику	Le Grand Blond avec une chaussure noire	Ів Робер
1972	Вбивця	Дені де ла Пательєр
1972	Базікає, краде… іноді убиває	Elle cause plus… elle flingue	Мішель Одіар
1973	Я нічого не знаю, але усе скажу	Je sais rien mais je dirai tout	П'єр Рішар
1975	Мої друзі	Mes chers amis	Маріо Монічеллі
1975	Не потрібно мовчати тому, що нічого сказати	C'est pas parce qu'on a rien à dire qu'il faut fermer sa gueule	Жак Бенар
1976	Труп мого ворога	Le Corps De Mon Ennemi	Анрі Верней
1976	Золота ніч	Nuit d'or	Серж Моаті
1976	Спокій	Calmos	Бертран Бліє
1979	Холодні закуски	Buffet Froid	Бертран Бліє
1979	Чорна серія	Série noire	Ален Корно
1980	Повернися, Еудженіо	Voltati Eugenio	Луїджі Коменчіні
1981	Нафта! Нафта!	Pétrole ! Pétrole !	Крістіан Жіон
1984	Серце	Il Cuore	Луїджі Коменчіні
1984	Подвійне життя Маттіа Паскаля	Le due vita di Mattia Pascal	Маріо Монічеллі
1975	Мої друзі	Mes chers amis	Нанні Лой
1986	Давайте сподіватися, що буде дівчинка	Speriamo che sia femmina	Маріо Монічеллі
1987	Шахраї	I picari	Маріо Монічеллі
1988	Біси	Les Possédés	Анджей Вайда
1988	Цвяхоїд	Mangeclous	Моше Мізрахі
1988	Вибух життя	Una botta di vita	Енріко Ольдоїні
1989	Паганіні	Paganini	Клаус Кінскі

Визнання

Нагороди і номінації Бернара Бліє[4]

Рік	Категорія	Фільм	Результат
Премія «Сезар»
1980	Найкращий актор другого плану	Чорна серія	Номінація
1989	Почесний «Сезар» за видатні заслуги у кінематографі		Нагорода
Давид ді Донателло
1986	Найкращу чоловіча роль другого плану	Давайте сподіватися, що буде дівчинка	Нагорода

Примітки

1. In the later stages of his career, Blier divided his time between France and Italy. french_cinema.enacademic.com. Процитовано 21.07.2015.
2. Bernard Blier. unifrance.org. Процитовано 21.07.2015.
3. He was awarded an honorary Cesar (the French Oscar) in 1989 for lifetime achievement. rottentomatoes.com. Процитовано 21.07.2015.
4. Повний перелік нагород на номінацій Бернара Бліє на сайті IMDb(англ.)

Посилання

• Бернар Бліє на сайті AlloCiné(фр.)
• Інтерв'ю з Бернаром Бліє. Archives vidéo et radio Ina.fr(фр.)