Блажовський Юрій Гаврило

Юрій Гаврило (Георгій Гавриїл) Блажовський[1] (справжнє прізвище: Ґабріель Юрай Манкович, словац. Gabriel Juraj Blažovsky, угор. Gábor György Blazsovszky; 1705, Блажов — 20 грудня 1742, Малий Березний) — церковний греко-католицький діяч, титулярний агненський єпископ Мукачівський (1738—1742). Здійснив ряд заходів для поліпшення долі біднішого духовенства.

Юрій Гаврило Блажовський
Єпископ Мукачівський
11 травня 1738 — 20 грудня 1742
Конфесія: Мукачівська греко-католицька єпархія
Деномінація: Греко-католицька церква
Попередник: Симеон-Стефан Ольшавський
Наступник: Мануїл Ольшавський
 
Діяльність: єпископ, католицький священник
Національність: словак
Ім'я при народженні: Юрай Манкович
Народження: 1705(1705)
Блажов, Шаришський комітат
Смерть: 20 грудня 1742(1742-12-20)
Малий Березний
Похований: Малоберезнянський монастир
Священство: 1729
Єп. хіротонія: 22 грудня 1738
Престол: Мукачівська єпархія

Життєпис
Могила владики Юрія Блажовського

Блажовський народився у Блажові, Шаришський комітат, як Юрай Манкович. Згодом змінив своє прізвище на Блажовський, за назвою місця народження. Навчався спочатку в Кошицях, де закінчив філософію, а потім вивчав філософію в Тернаві.

У 1729 році єпископ Юрій Бизанцій висвятив його на священика та призначив своїм секретарем. 11 травня 1738 року цісар іменував його Мукачівським єпископом, а Папа призначив Апостольським вікарієм у Мукачеві. Незадовго після того він постригся в ченці Василіяни й узяв монарше ім'я Гавриїл.

22 грудня 1738 року митрополит Атанасій Шептицький висвятив його на єпископа в Уневі.

За час свого єпископського служіння Юрій Блажовський робив старання про надання матеріальної допомоги духовенству, а також про право засідати в Соймі як єпископ. Владика Гаврило відіграв велику роль у розбудові Малоберезнянського монастиря та у проведенню тут духовно-просвітницької роботи. За його допомогою в Малому Березному почали будувати кам'яний монастир і церкву з двома вежами. Окрім цього, біля церкви, високо в лісі, заклали Хресну дорогу.

Владика, окрім усього іншого, відзначився ще й тим, що намагався усіляко покращити долю бідного духовенства. У зв'язку з цим єпископа прирівняли до осіб, готових на прийняття змін, необхідних для пристосування до політичних і соціальних стандартів панівної (угорської) культури.

Нібито з цієї причини в XVII ст. єпископи Семеон Ольшавський i Гавриїл Блажовський відмовилися від посад апостольських вікаріїв і віддали всю Мукачівську єпархію під юрисдикцію римо-католицького єпископа в Егері. У другій половині XIX ст. єпископи Штефан Панкович з Мукачева i Штефан Новак з Пряшева, а також світські й духовні діячі «Центрального комітету греко-католиків у Будапешті» зробили багато для впровадження в парафіяльних школах замість русинської, а в літургії замість церковно-слов'янської мадярської мови — спочатку в парафіях Гайдудорозького вікаріату, а потім в усій єпархії.

Діючи таким чином, асимільовані вважали, що зміцнять Греко-Католицьку церкву в умовах мадяризації, яка планомрно здійснювалася угорським урядом перед Першою світовою війною. Схожа ситуація виникла у США після Другої світової війни, коли кілька єпископів і священиків замінили церковнослов'янську мову літургії i русинську проповідь на англійську, прийняли західний григоріанський календар i навіть скасували іконостаси, намагаючись наблизити свої східні (греко-католицькі) церкви до римо-католицьких, щоб у такий спосіб пристосуватися до «американської норми».

Рятуючись від епідемії чуми, відправився у Малоберезнянський монастир, але таки занедужав і через кілька днів, 20 грудня 1742 року помер. Похований на монастирському цвинтарі в Малому Березному. Його відновлена після радянських нищень могила розташована на монастирському кладовищі, навпроти входу до церкви.

Примітки
  1. Реєстр імен українського біографічного словника. Архів оригіналу за 19 лютого 2018. Процитовано 12 листопада 2017.

Література

Джерела
Попередник
Симеон-Стефан Ольшавський		 Єпископ Мукачівський
11 травня 1738—20 грудня 1742		 Наступник
Мануїл Ольшавський
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.