Бобровицька сотня

Бобровицька сотня — адміністративно-територіальна та військова одиниця Київського полку у добу Гетьманщини з центром у містечку Бобровиця.

Бобровицька сотня
Бобровиця
Основні дані
Полк: Київський полк
Утворена: не пізніше 1654
Ліквідована: 1782
Населені пункти
Центр: Бобровиця
Кількість містечок: 1 [1]
Кількість сіл: 13 [1]: Лукашівка, Макарівка, Рудьківка, Хомівці, Сухиня, Марківці, Мостище, Хутір Опанасів, Мокрець, Ярославка, Браниця, Заворичі, Бервиця.
Кількість хуторів: 3 [1]
Сотенна влада
Сотники

Історія

Як козацький підрозділ сформувалася, ймовірно, 1651 року на межі з Ніжинським полком. Уперше згадана як військово-адміністративний підрозділ Київського полку у присяжних списках 1654 року. За весь час існування перебувала у його складі. 1658 року до неї приєднано Заворицьку сотню. Ліквідована з запровадженням намісництв і повітів у 1782 році. Територія Бобровицької сотні була розділена між Козелецьким (більша частина сотні) та Остерським повітами Київського намісництва.[2]

Власники

Гетьман Іван Мазепа Універсалом від 25 січня 1708 р. надав київському полковникові Федорові Коровці-Вольському Бобровицьку сотню та інші маєтності, раніше належні до уряду Київського полку (попереднім полковникам).[3][4] 1730 року київський полковник Антон Танський у листі до намісника Свято-Михайлівського Видубицького монастиря написав:

... Бобровицкая сотня со всѣми селами и деревнями и к оной принадлежащие всѣ угодии на полковников киевских на уряд полковничий здавна надлежала, и я на полковницство киевское уступивши, мѣстечком Бобровицею и прислушающими к оному селами и деревнями и полями и сѣнокосами владѣл, а когда на село Ярославку у покойного гетмана Скоропадского в послушание к обители Сто-Михайловской Видубицкой універсал виправили, в ту пору розограничене чинячи, бобровицкие поля и сѣнокоси вишписанние к селу Ярославцѣ отошли без вѣдома моего и старшини полковой киевскойй, а для розограничення с полку Переяславского людей затягали, и таковое розограниченне здѣлалося не подлуг надлежащого права, чого и дѣлать всячески било не надлежало.[5]

Населені пункти

Населені пункти в 1750–1769 pp.: Бервиці, село; Бобровиця, містечко; Браниця, село; Заворичі, село; Лукашівка, село; Макарівка, село; Марківці, село; Мокреці, село; Мостища, село; Опанасівський, хутір; Рудківка, село; Сухинка, село; Хомівці, село; Яворський, хутір; Ярославка, село.[6][2]

Сотенна старшина Бобровецької сотні [7][8]

Сотники
  • Міщенко Іван (1649)
  • Маковій Іван (?–1660–1666)
  • Коробка Онисим (1666–1669–?)
  • Кальницький Гнат Федорович (?–1672–1682)
  • Биченко Хома (?–1682–?)
  • Микитенко Федір (1687, нак.)
  • Виридарський Григорій (?–1690–?)
  • Бичок Павло (?–1695–?)
  • Наливайко Семен (?–1697–?)
  • Бичок Прокіп (?–1699–?)
  • Хенцинський Михайло Степанович (?–1700–?)
  • Солонина Петро Якович (?–1706–?)
  • Зорка
  • Хенцинський Михайло Степанович (?–1709–1711–?)
  • Косташ Костянтин Васильович (1714–1739)
  • Журба Роман (1739–1740, нак.; 1740–1743),
  • Косташ Матвiй Костянтинович (1752–1770)
  • Косташ Олександр Матвійович (1770–1782)

Писарі
  • Шиляревський Йосип (?–1741)
  • Бельчевський Самійло (1741–1746–?)
  • Голуб Іван (?–1749)
  • Шостка Стефан (1749–?)
  • Крапивка Іван (?–1754–?)
  • Ілляшенко Кирило (?–1765–?)
  • Вожаков Степан (1771–1779–?)

Осавули
  • Ярошенко (?–1770)
  • Черниченко Василь (1771–1779–?)

Хорунжі
  • Кузьменко Стефан (?–1711–?)
  • Іван (1741),
  • Хорошенко (?–1770),
  • Дем'яненко Сава (1771–1773)
  • Гребеножка/Гребиновський Семен (1774–1779–?)

Городові отамани
  • Михайлович Гаврило (?–1676–?)
  • Опришко Михайло (?–1693–?)
  • Дроб'язко Сахно (?–1695–1697–?)
  • Хведюк Охрім (?–1711–?)
  • Колос Іван (?–1741–1746–?)
  • Голуб Іван (?–1749)
  • Носач Григорій (?–1749–?)
  • Рубан Андрій (?–1753–1759–?)
  • Єрохович Микита (1765–1772–1779–?)

Опис Бобровицької сотні

За описом Київського намісництва 1781 року наявні наступні дані про неселені пункти та населення Бобровицької сотні напередодні ліквідації[9]:

Села, селища, хутори
Бобровицької сотні
[1]		 Дворян і шляхетства
 Різночинців
 Духовенства
 Церковників
 Греків
 Хат Всього
козаків виборнихкозаків підпомічниківміщанпосполитих коронних, у тому числі ранговихпосполитих власницьких, різночинських і козацьких підсусідків хат за останньою
1764 року ревізії душ
Відійшли до Козелецького повіту (Київського намісництва):
містечко Бобровиця6613—143324—672545—
селище Лукашівка—————62—2818—
селище Макарівка—————————2828—
село Руднівка—222—4929——124202—
селище Хомівці—1————1——89—
селище Хомівці—1————1——89—
селище Сухиня—————912——2748—
село Марківці——12—1636—43490—
село Мостище—21———5——9499—
селище Хутір Опанасів—————————2424—
селище Мокрець11———2322——1661—
село Ярославка—332—6541——120226—
село Браниця1222—70170—231273—
1. хутір судді земського Катеринича—————————33—
2. хутір Києво-Печерської лаври—————————11—
3. хутір Томки полковниці Забѣлиної—————————22—
Разом у частині сотні Бобровицької:8171011—381642—1459216294224
Відійшли до Остерського повіту (Київського намісництва):
село Заворичі2312—1741——78136—
селище Бервиця——————1—15117—
Разом у частині сотні Бобровицької:2312—1742—1579153537
Всього у сотні Бобровицькій10201113—398684—2967117824761

Див. також

Джерела
  1. За описом Київського намісництва у 1781 р.
  2. В. М. Заруба. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр.. — Дніпропетровськ: ПП «Ліра ЛТД», 2007. — с. 118.
  3. Універсали Івана Мазепи. 1687-1709. Частина  1 / Упорядник: Іван Бутич. – Київ, 2002. – С. 531
  4. Л. В. Худояр. Правове регулювання статусу населення Гетьманщини актами гетьмана Івана Мазепи // Правова держава. Випуск 28. – Київ: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2017. – С. 51.
  5. о. Юрій Мицик, Інна Тарасенко. З нових документів до історії Сіверщини (друга половина ХVІІ-ХVІІІ ст.) // Сіверянський літопис. — 2016. — № 2 (128). — С. 72.
  6. Генеральний опис Лівобережної України 1765-1769 рр.: покажчик населених пунктів / уклад.: Л. А. Попова, К. Г. Ревнивцева; ред. І. Л. Бутич. — Київ: Центральний держ. історичний архів УРСР, 1959. — с. 17.
  7. В. В. Кривошея. Козацька старшина Гетьманщини. Енциклопедія. — Укр. ін-т нац. пам'яті. — Київ: Стилос, 2010. — 791 с.
  8. В. В. Кривошея, В. Ю. Іржицький. Українська козацька старшина Київського полку // Гілея (науковий вісник): Збірник наукових праць. Випуск 20. — Київ, 2009. — с. 153.
  9. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 95-96, 99
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.